Весь вагон спав тільки Марині не спалося, вона переживала як її зустрінуть вдома. В голові крутилися тільки спогади, а вона ж хотіла жити тільки щасливо та безбідно. А як получилось…
Одружилися вони з Богданом ще молодими та жила за рахунок батьків і у їхньому будинку. Вони все думали, що з часом їм вдасться налагодити своє окреме життя.
Та вже майже 30 років пройшло, діти виросли а майна так і не нажили. Богдана ніби все влаштовувало, а от Марині все одно хотілося великих грошей.
І тому жінка зважилася у свої 45 років поїхати на заробітки за кордон. Чоловік звісно її не розумів та й не хотів щоб вона їхала, але хіба її можна було спинити.
Та й до того ж її знайома так поїхала, та от уже відремонтували будинок та купили пристойне авто. Ось ця знайома і поманила за собою Марину та знайшла її роботу у багатій сім’ї.
75-річний господар будинку, є власником великого бізнесу, його 70-річна дружина та 50-річний син жили в цьому будинку.
Так от той син закохався в Марину. Жінці подобалися його залицяння та й дарував він жінці дорогі подарунки. Марина перестала висилати гроші додому написавши чоловікові що вона втратила роботу.
А вже через два місяці приїхала щоб розлучитися з ним. Чоловік говорив що вона з глузду з’їхала, як вона могла вчинити так з ним та з дітьми.
Але Марина почувала себе наскільки щасливою що вона не звертала уваги на слова уже колишнього чоловіка. Повернувшись назад Марина стала з сином своїх господарів жити.
Однак вона так само прибирала будинок та готувала їжу, проте уже безкоштовно. Одружуватись багатий спадкоємець не хотів та й Марина не дуже звертала на це увагу.
Адже багате та безбідне життя геть задурманило її голову. В один прекрасний день Марина зрозуміла що знаходиться при надії. До цієї новини чоловік поставився непогано про тебе й дуже, тільки сказав, якщо хочеш то ок, хай буде дитина.
Через півроку не стало господаря будинку. Марина вже була в очікуванні від того спадку який старий мав заповісти своєму синові.
Однак чоловік все своє майно заповів своєму 25-літньому онукові.
Жінка не розуміла який онук, а чоловік їй сказав що так у нього є син, який разом з його батьком працював у бізнесі. Після цього Марину з чоловіком онук переселив з великого будинку невелику квартиру та виділяв фінансування.
Якого вистачало тільки й на гуляння чоловіка, який тільки цим останнім часом і займався. А невдовзі появилася дитина, Марина вже не змогла працювати і грошей вже зовсім не стало тоді вона у відчаї подзвонила до колишнього чоловіка і розповіла йому все.
Вона думала що вислухавши її він кине слухавку. Однак він трішки помовчавши сказав до Марини, що як вони виростили своїх дітей то її дитину виростять.
Поїзд дальше їхав, донька спала у Марини на руках, а жінка так і не заснула.
Їй все одно було тривожно на душі, від того щоб не лишитися на старості років з дитиною на руках під плотом.
Автор: Нінель
