Вони не бачились скільки років. За цей час Тоня встигла вийти заміж. Не з великої любові, але все ж. Однак, раптом запит дружби на її сторінці колишнього Юри.
Запит прийняла, а через декілька днів повідомлення від нього: ” Чому я тобі пишу, рука сама тягнеться”. Потім запрошення на каву, і от зустріч. Після кав’ярні вони пішли гуляти парком.
В Юри нічого не змінилось- він так само був одружений. Звістка про те що Тоня вийшла заміж, приголомшила чоловіка.
“Ти вийшла заміж?” – він аж зупинився.
” Так, А що не мала права? Тебе чекати та наших зустрічей раз чи два в місяць?- запитала
стверджуючи Тоня.
Юра витримав трохи паузу, а потім сказав: ” Я дуже скучив”.
“А де ж ти був ці кілька років?”- дещо обурено запитала жінка.
“Знаю, що завинив перед тобою, ще раз вибач мене”
” І що ти думав, що зустрінемось, я кинуся тобі на шию і все буде як було?”
” То ти не пробачиш мене” – сумно спитав Юра.
” Пробачу, але тепер у мене все змінилось, в мене є чоловік, я хоч не кохаю його, але зраджувати йому не маю наміру” – відповіла жінка.
Коли Тоня прийшла додому, чоловік накинувся на неї з питаннями, де і з ким вона була. Жінка підвела на нього очі і зрозуміла, що перед нею зовсім чужа людина, до якої вона нічого не відчуває.
Через два місяці Тоня все ж розлучилася з чоловіком. Але вона не поспішала повідомляти про це Юрі.
Після тієї зустрічі вони декілька разів розмовляли по телефону, але більше не зустрічались.
Однак розуміли що рано чи пізно це станеться. І от ще через місяць Тоня таки сказала Юрі. Він теж розлучився, але про іншу жінку в своєму житті він синові наразі не розповів, бо юнак точно б цього не прийняв.
Тепер здавалося б їм нічого не заважало бути разом, та Тоня не спішила знову з чоловіком бути.
Вона хотіла пожити трохи одна, але Юра все ж сказав: “Виходь за мене заміж. Я більше не хочу жити без тебе”.
Тоня вирішила подумати, її турбувало як поставиться до цього його син і чи прийме він її.
Однак, чоловік заспокоїв жінку і звісно вона дала згоду.
Вони відгуляли скромне весілля, а майже через рік у них появилося двійко дітей, зважаючи що їм уже двом було далеко за 45.
Адже в справжнього кохання немає терміну давності.
І як добре що Юра і Тоня це зрозуміли.
Автор: Нінелія. Фото: Івано-Франківськ, прогулянка.
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
