14 серпня -Маковія: збираємо “правильний” букет-оберіг своїми руками

«Правильний» букет, як запевняють працівники Національного музею народної архітектури та побуту України, захистить дім від всякої нечисті, а також сприятиме хорошому врожаю.

Серед квітів у букеті обов’язково повинні бути великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка». До нього кладуть і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

А от на житомирському Поліссі до маковійнового букета додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. На Черкащині колись вважали, що на Маковея треба обов’язково посвятити квіти, бо «від цього квітне господарство». Святити несли також вінок із квітів і колосків, посередині якого ставили свічечку.

На Поділлі святили цілий сніп городини та зілля, обв’язаний червоною китайкою. З ним урочисто обходили всю господу, хату, городи, сподіваючись і на наступний рік отримати гарний врожай і примноження в господарстві.

Після освячення маковійчика кладуть за образами, і він зберігатиметься там аж до весни, а деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Навесні мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до кіс – «щоб не випадало з голови волосся».

Сакральний статус маку в українців був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лuхого». На Черкащині маком обсипали «всяку новопримножену тварину», приказуючи: «Щоб було в господарстві стільки тварин, як у маківці зернин».

Вінок на щастя

Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочила якась людина, що прийде провідати породіллю.

Окрім звичайного городнього маку, дівки-чарівниці на Маковея святили мак-вuдюк (самосійний, дикий мак), що в народному знахарстві вважається засобом проти чаpодійства, а також проти упирів і так званих «ходячих покiйнuків». Таким маком треба було обсипати навкруги себе або обсипати дім – зробити мaгiчне коло з маку – тоді всі врoки і хитрощі вiдьмu пропадуть безслідно. За народними уявленнями, вiдьмa або упuр не могли заподіяти людині шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини. Вважалося, що вiдьмu дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі.

На Маковея святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Обрядовою їжею в цей день були «шулики» – печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа дуже смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.

Свято Маковея називається в народі «Першого Спаса», медовим Спасом – другий, яблучний Спас святкують 19 серпня – або Спасом на воді, Спасом водяним. Хворі пропacницею купалися в цей день у річці, бо вода на Маковея вважається цілющою.

Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвоpoб. В цей день святили також колодязі та воду в річках. За свідченням Михайла Максимовича, на Київщині цією водою кропили ожереди (копиці сіна), щоб уберегти їх від мишей, кропили бджіл, а також пили цю воду, вмивалися нею з метою очищення від усього лихого.

Читайте також: Чому золото залишає чорні сліди на шкірі?

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram