Цю притчу варто прочитати всім Овнам, щоб не опускати руки у несприятливих життєвих ситуаціях

Побачити море – Овен

В одному бідному селі народився на світ хлопчик. Він проводив свої дні безглуздо, механічно і монотонно, так само як і інші мешканці цього згасаючого села, не маючи уявлення, що робити з власним життям. І в одну прекрасну ніч йому наснилося море. Жоден з мешканців села жодного разу не бачив моря, тому ніхто не зміг підтвердити, що десь у світі існує така безмежна вода, пише marketium

А коли юнак заявив, що збирається відправитися на пошуки моря зі свого сну, всі крутили пальцем біля скроні і називали його зайдиголовою. Але він, не дивлячись ні на що, вирушив у дорогу і довго мандрував, поки не опинився на роздоріжжі шляхів. Тут він вибрав той, шлях який вів прямо, і через кілька днів добрався до селища, мешканці якого вели спокійне, забезпечене життя. Коли юнак повідомив їм, що мандрує, мріючи знайти море, вони почали переконувати його, що він даремно витрачає час і краще буде йому залишитися в цьому селі і жити так само щасливо, як і всі.

Кілька років він жив у достатку. Але одного разу вночі йому знову наснилося море, і він згадав про свою нездійсненну мрію. Юнак вирішив покинути селище і знову вирушити в дорогу. Попрощавшись з усіма, він повернувся на роздоріжжя і на цей раз пішов в іншому напрямку. Йшов він довго, поки не дійшов до великого міста та залишився там.

Читайте також: Перепійні гроші віддала… коханцю

Навчався, працював, веселився і з часом зовсім забув про мету своєї подорожі. Однак через кілька років він знову побачив уві сні море і подумав, що, якщо не виконає мрію своєї юності, то даремно проживе життя. Тому він знову повернувся на роздоріжжя і вибрав третю дорогу, яка привела його до лісу.

На невеликій галявині юнак побачив хатинку, а біля неї вже не дуже молоду, але прекрасну жінку, яка розвішувала випрану білизну. Вона запропонувала йому залишитися з нею, так як її чоловік пішов на вiйну і не повернувся. Юнак погодився. Багато років вони прожили щасливо, виростили дітей, але одного разу наш герой, який уже постарів, знову відвідав сон про море.

І він залишив все, з чим був пов’язаний багато років, повернувся на роздоріжжя і вирушив у дорогу останньою, досі невідомою йому стежкою, дуже крутою і кам’янистою. Його шлях вийшов важким, і він став побоюватися, що незабаром зовсім виб’ється з сил. Опинившись біля підніжжя великої гори, старий вирішив піднятися на неї в надії хоча б здалеку побачити море зі своїх снів. Через кілька годин під кінець сил він дістався до вершини гори.

Перед ним розкинулися гарні простори: старий побачив роздоріжжя доріг і село, в якому жителі вели благополучне життя, і велике місто, і хатинку жінки, з якою провів багато щасливих років.

А вдалині, на горизонті побачив блакитне, безкрає море. І, перш ніж зупинилося його змучене серце, розчулений старий крізь сльози жалю зауважив ще, що всі дороги, по яким він ішов, вели до моря, але тільки жодну з них він не пройшов до кінця.