10 років жили ми і горя не знали, а потім купили квартиру у свекрухи – тепер мало не розлучаємось

Ми з чоловіком жили в квартирі свекрухи 10 років, виховували двох дітей і горя не знали, як то кажуть. Вона, зі своїм молодшим сином, жила у свого чоловіка. А 6 років тому сама  нам запропонувала викупити у неї квартиру в розстрочку. За її словами це виглядало б так: ми їй щомісяця платимо певну суму, як тільки ми виплатимо всю вартість квартири, вона відразу напише дарчу на чоловіка. Джерело

Я, знаючи матір чоловіка, була проти усних домовленостей. Вона з тих, хто через кілька років може прийти і нас вигнати, заявивши що ніяких грошей в очі не бачила. І, тим більше, платити ми повинні разом, а квартиру – чоловікові по дарчій в його особисту власність? Ні не потрібно. Я їй зовсім не довіряла і вирішила максимально себе убезпечити. Але, як потім виявилось, і це нам не допомогло.

Ми оформили договір купівлі-продажу квартири, в якому були прописані всі умови: перший внесок, розмір щомісячного платежу, дата платежу, термін розстрочки і можливість дострокового погашення. Я наполягла на тому, щоб всі щомісячні платежі передавалися в присутності нотаріуса із розписками про отримання грошей.

Ми планували розрахуватися зі свекрухою років за 7-8. Так як нам не довелося виплачувати банку відсотки по іпотеці, це було дуже вигідне придбання. Нам не довелося витрачати гроші на оренду житла – ми жили в своїй квартирі, природно ми не могли її продати – на квартирі було обтяження.

Рік тому свекруха посварилася зі своїм чоловіком і повернулася в, як вона вважає, свою квартиру. Вона сказала, що продаж квартири був помилкою і просила її повернути. Само собою, про повернення грошей нам, мови не йшло. Тоді я запропонувала купити їй кімнату, тим самим, остаточно з нею розрахуватися.

Вона відмовилася від цього варіанту і відмовилася брати черговий платіж за квартиру. Свекруха пішла до суду анулювати угоду. Я подала зустрічний позов про те, що вона не хоче брати щомісячні платежі спеціально, щоб у неї був привід розірвати договір купівлі-продажу. Я зайняла у своїх батьків гроші, щоб розрахуватися зі свекрухою і попросила, щоб суд виступив посередником в передачі грошей, я продемонструвала всю суму і заявила, що готова розрахуватися прямо в залі суду.

Свекрусі довелося взяти гроші. Суд вона програла. Весь цей час вона живе з нами і паскудить. І, як я зрозуміла, з’їжджати вона не планує. Мене дивує, як совісті вистачає: подати на нас до суду, щоб відібрати квартиру, а сама живе з нами, як ні в чому не бувало. Та ось тільки тепер мої правила: свекруха живе в моєму будинку, а, як відомо, в чужий монастир зі своїм статутом не ходять.

Нещодавно вона підійшла до мене і запитала, коли я куплю їй обіцяну кімнату в гуртожитку, вона хотіла б її здавати. У відповідь вона почула: ніколи. Я не збиралася купувати їй кімнату просто так, таким чином я хотіла з нею розрахуватися за квартиру, вона сама відмовилася.

Вона поскаржилася чоловікові, що я хочу залишити її на вулиці, що я обіцяла їй цю кімнату, але самим нахабним чином відмовляюся стримувати обіцянку. З’їжджати вона не хоче, жити спокійно нам не дає. Чоловік її вигнати не може – мама таки. Тобто, мама його хотіла вигнати – нічого страшного, буває?

Тут почула, як вона нашіптує чоловікові, що було б непогано, щоб він повернув їй хоч свою половину квартири. Я не можу з нею жити в одному будинку, просто не можу. За її словами, я повинна з ранку до вечора стрибати на задніх лапках перед нею і її молодшим сином, годувати їх, обпирати. А я відмовляюся це робити – зараз буду я ще двох здорових людей обслуговувати, у самих ручки-ніжки є.

Через це ми з чоловіком почали лаятися: вона щовечора йому скаржиться, яка я ледащо, навіть обідом її погодувати не можу, а бідний її 14-річний синочок голодує взагалі по півдня, адже він теж не може поїсти сам. Я втомилася. Даремно ми взагалі у свекрухи квартиру купили. Знати б раніше про можливі проблеми, краще б іпотеку взяли. Нехай з переплатою, зате свекруха б точно не прийшла до нас жити. Що мені робити? Як виставити свекруху з дому?