21 січня – Пів-Івана або Різдвяний день: історія свята та традиції святкування

21 січня за народними традиціями відзначають Різдвяний день, також його ще називали Пів-Івана. Крім того, цей день відомий ще як «Виряджання (Проганяння) свят», що пов’язано із завершенням усіх свят.За матеріалами:Українські традиції

Відзначається рівно через два тижні після Різдва Христового. В цей день вшановують пам’ять Григорія Чудотворця, ченця Києво-Печерського монастиря, який вживав у їжу лише неварене зілля, яким зціляв хворих.

Останній святковий день різдвяно-новорічного циклу був повністю присвячений гостинам, бо «Пів-Івана полоще ложки». Хаті надавали буденного вигляду, доїдали святкові страви. Також був звичай пригощати цього дня кума з кумою.

У цей день ще утримувались від виконання звичайних господарських робіт, але ця заборона вже наприкінці XIX ст. діяла не дуже суворо.

Читайте також:Три найсильніші Молитви до Ангелів-охоронителів! Мають особливу силу. Зaвжди і пoвcюди їх промовляйте

У деяких місцевостях занесення до хати інструментів ткацького ремесла мало обрядовий характер. Заміжні жінки, прив’язавши мотузку до днища із гребенем і волочачи їх від хати до хати, гостювали по черзі в кожній, оповіщаючи, що сьогодні ввечері будуть «свята проганяти», тобто збиратися на останні складчини.

Цей звичай називався «виряджати або проганяти святки».

Чоловіки в минулому сторіччі брали в’язанки гречаної соломи, яку молотили в пилипівський піст, і розносили їх по сусідах. А зайшовши до хати, гість казав: “Нате вам ковбаси!” Після цього в цій хаті починалося «частування», якщо його там не було від самого ранку.

За обрядовим столом виголошували різноманітні тости, побажання, примовляння.

До речі, подібний обряд, який називався «Проганяти кутю», влаштовували й парубки. Для молоді також закінчувалися святки, бо вже, як казали з цієї нагоди,— «Тік і притік причинок приволік», себто пора братися за роботу.

Читайте також:Чи навідував Вас знову Бог? – запитав священник. Жінка кивнула, і те що вона відповіла здивувало… Дуже мудра Притча

Як ми знаємо, наші предки вміли не тільки працювати, але й розважатися. Щоправда, організовували колективні гуляння не будь-коли, як це робиться нині.

Вчиняли празники і колективні застілля переважно взимку, коли було вдосталь вільного часу. З настанням хліборобського сезону припинялися будь-які розваги і, насамперед, вживання cпиpтних напоїв. Натомість взимку селянин мав змогу відпочити і сповна використовував таку можливість.