22 листопада день пам’яті Ікони Божої Матері “Скоропослушниця”. Що варто зробити, щоб залучити добро

Світ сьогодні бідкається не тому, що немає тих, хто цікавився його потребами, а тому, що немає молитовників. Багато хто вважає, що праця ченців (яка полягає головним чином у молитві) марна і не потрібна, не знаючи того, що молитва — це духовна діяльність, боротьба і невсипуще неспання.

Свята Гора Афон — ковчег Православ’я, який не багато говорить, але переживає багато чого. Свята Гора приховує великі скарби… І сьогодні є, за Божою благодаттю, освячені ченці. Цим благодатним подвижникам завдячує своїм буттям земля. Вони просвітлюють сучасний світ, занурений у морок гріха.

Афон… У тиші своїх одиноких келій, у монастирській безмовності, у найвищій духовній зосередженості монахи творять свою безперервну протягом багатьох століть молитву за нас, про грішний світ і його спасіння. Повіками накопичено величезний духовний досвід, як пише митрополит Ієрофей (Влахос), «подібно до святих Ангелів, земні Ангели, що мешкають на Святій Горі і наслідують життя і молитву небесним, мають іншу силу, за допомогою якої вони передають досвід свого життя. На Горі не говорять, але живуть у мовчанні Божественними Таїнствами».

Мовчання – це ключ до розуміння сутності чернечого життя. Але була в монастирі чудотворна ікона Божої Матері, відома як «Скоропослушниця». Велика святиня є зображенням Богоматері. Фреска, написана в ніші зовнішньої стіни перед входом у трапезну, зображує Пречисту в короні з Богонемовлям на лівій руці. Правою рукою Немовля благословляє, а лівою тримає сувій. Права ніжка підгорнута під ліву, тож видно її стопу.

Сталося диво перед цією іконою: повз часто ходили ченці, а найчастіше ходив трапезар на ім’я Ніл. Увечері, проходячи повз ікону з запаленою лучиною, що димить, Ніл почув від неї голос: «На майбутній час не наближайся сюди із запаленою лучиною і не копти Мого образу». Трапезар спочатку злякався, але потім вирішив, що ці слова промовив хтось із братії. Незабаром Ніл забув про цей дивний випадок і продовжував ходити повз ікону із запаленою лучиною. Але одного вечора йому почувся той самий голос: «Монах, недостойний цього імені! Чи довго тобі так безтурботно і безсоромно коптити Мій образ?!» За цих слів Ніл втратив зір. Трапезар упав перед іконою навколішки і всю ніч, до приходу братії, благав Пречисту про прощення. Коли ченці довідалися про диво, припали до чудотворної ікони, затеплили перед нею лампаду, а новому трапезару сказали щовечора запалювати фіміам і кадити перед іконою.

Віривши на велике милосердя Богородиці, Ніл вирішив не відходити від ікони до тих пір, поки не отримає прощення та зцілення. І його старанна молитва незабаром була почута. Через деякий час, стоячи навколішки перед іконою, він знову почув знайомий голос: «Ніл! Ти прощений, зір знову дається очам твоїм. Коли ти отримаєш цю милість від Мене, звести братії, що Я — їх покрив, промисл і захист їх обителі, присвяченій Архангелам. Нехай вони і всі православні християни звертаються до Мене у потребах, і Я не залишу нікого; усім, з благоговінням до Мене прибігаючим, буду предстательство, і молитви всіх будуть сповнені Сином і Богом Моїм, заради Мого клопотання перед Ним. З цієї пори іменуватиметься ця Моя ікона Скоропослушницею: швидку всім, хто припливає до неї, являтиму милість».

Звістка про прозріння Ніла відразу ж поширилася всім обителям Афона. До чудотворного образу стали приходити ченці з інших монастирів, щоб подякувати Пречистій за Її піклування про Святу Гору. Встановлено особливе та постійне вшанування уславленої ікони. Було споруджено храм на честь ікони «Скоропослушниці».

До цього дня і на Афоні, і в Україні служаться перед цією іконою молебні і співаються акафісти — нехай врятує Пресвята Владичиця чад Своїх від усіх бід та злого.

Не сваріться, не думайте про погане, помоліться з освячененою свічкою, відпустіть всі образи.