26 квітня – неділя Божого Милосердя. Будьмо милосердними та не забуваймо робити добрі справи. Доброта починається з нас

Для кожної людини бути милосердним і чинити добрі справи великий і важливий обов’язок. До всіх нас каже Ісус Христос: «Дай кожному, хто тебе просить. Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний. Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою-бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють» (Лк. 6,30-38). За матеріалами: CREDO

Св. Іван Золотоустий, заохочуючи нас до діл милосердя, каже: «Велике діло — милостиня. Полюбім її, вона не має нічого собі рівного. Вона може змити гріхи й охоронити від засуду. Ти мовчиш – а вона стоїть і тебе охороняє. Що більше, тоді, як ти мовчиш, тисячі уст дякують за тебе».

З цих висловів ми можемо зробити висновок, як важливо робити добрі справи тут на землі. Потрібно щодня робити хоч маленькі, проте добрі справи. В книзі Приповідок говориться: «Хто чинить добро бідному, той Господу позичає, і Він йому відплатить за його добродійство» (19,17).

Свято Божого Милосердя відзначається другої Великодньої неділі, тобто наступної неділі після Великодня. Його встановив св. Папа Йоан Павло ІІ в день канонізації Сестри Фаустини, 30 квітня 2000 року.

Це свято встановлене в Церкві не на підставі традицій віри чи рішень єпископів. Такого свята побажав сам Господь Ісус, який виразно об’явив свою волю св. Сестрі Фаустині: «Бажаю, щоби перша неділя після Великодня була святом Милосердя» (Щоденник, 299).

Свята Фаустина Ковальська зробила все, що залежало від неї: переказала цю волю Господа своїм сповідникам і молилася за сповнення волі Божої. Одкровення про Боже Милосердя були Божою відповіддю, потіхою та підтримкою для людей, яким у ХХ столітті випало багато лих.

Об’явлення простій польській сестрі мали переказати світові надію та розраду: то не Бог усіх карає, то не «Боже» лихо над людством; Бог у час тяжких випробувань посилає звістку про своє милосердя і запрошує всіх черпати із цього джерела. “Я хочу, щоби свято милосердя було порятунком і притулком для всіх душ, а особливо для нещасних грішників.

У цей день відкриті глибини мого Милосердя, Я виливаю ціле море благодатей на душу, яка наближається до джерела мого Милосердя; та душа, яка цього дня приступить до сповіді і Святого Причастя, дістане повне відпущення гріхів” (Щоденник, 699).

Фото ілюстративне з відкритих джерел