30 вересня – день пам’яті святих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. Матір дуже любила донечок та прищеплювала їм віру в Ісуса Христа.
Коли імператор язичник дізнався про їх родину, то вирішив звернути їх у свою віру. Вони були непохитні у християнстві та відмовились. Мати Софія коли поховала дочок, прожила не довго. Вірі на той час було дванадцять, Любові дев’ять, а Надії десять.
У давні часи цей день починали з плачу, бо вірили в те, що сльози є оберегом. Якщо оплакати долю всієї родини, то цілий рік нічого поганого не трапиться.
В цей день дуже погана прикмета справляти весілля, бо шлюб буде нещасливим.
Заміжні жінки 30 вересня, йдуть до храму, беруть три свічки та запалюють дві перед образами Всевишнього та Пресвятої Богородиці. Лише одну несуть додому та вночі запалюють її, встромляють в хліб й промовляють молитву. А вранці всю родину пригощають ним, але крім рідних більше нікому хліб давати не можна.
