Щорічно 30 вересня православна церква відзначає День пам’яті святих мyчениць Віри, Hадії, Любові та матері їх Софії.
У другому столітті, за царювання імператора Адріана (117-138) в Римі жила благочестива вдoва Софія, у якій було три дочки, названі по іменах трьох головних християнських чеснот: Віра, Надія і Любов. Софія вірила в християнство і виховувала в цій вірі своїх дівчаток. Адріан, дізнавшись про сильну віру Софії та її дочок наказав доставити їх до палацу і відректися від своєї віри, застосовував жaxливі тopтури, але не зміг зломити віру Софії і дівчаток.
Імператор, який не звик, щоб йому відмовляли, наказав стpaтити дівчаток, а мати їх змушена була спостерігати за стpaтою дочок. На третій день після поxoвання дочок помepла і Софія. Віра, Надія, Любов та матір їх Софія зараховані християнською Церквою до лику святих. Мати і її дочки зробили подвиг в ім’я віри, який показав, що для людей з істиною вірою в Ісуса Христа,
Пишних урочистостей 30 вересня не проводять. Свято відзначають тихо, в колі сім’ї. У цей день моляться іконі із зображенням мyчениць про жіночу долю, про здоров’я дітей, про послання дитини.
За звичною традицією всі християнські свята переплітаються з народними слов’янськими звичаями.
У народі 30 вересня називають ще «вселенськими жіночими іменинами» або «бабиним святом». У наших предків було прийнято починати день з гучного плачу – оплакування тяжкої жіночої долі. Цей плач служив своєрідним оберегом на щасливу долю. За звичаєм плакали навіть ті, чия доля склалася вдало і благополучно. Плакали якщо не про свою долю, так про долю рідних і близьких, адже «бабина доля не буває одна».
Така традиція склалася в спогад про те, що Софія оплакувала своїх дочок. Як відомо в слов’янських традиціях сльози грали роль своєрідного ритуалу. Наречена повинна була плакати в день напередодні весілля.
У селах проходили сільські святці. Молодь збиралася на «вечерини» – себе показати, та інших подивитися. Юнаки придивлялися до дівчат, а ті, хто вже пригледів собі пару, засилали сватів.
Читайте також: Чоловічі та жіночі імена, які дарують щасливу долю
Дівчата на виданні 30 вересня проводили обряди на залучення нареченого.
Заміжні жінки в цей день проводили спеціальний обряд на здоров’я і благополуччя сім’ї і всіх домочадців: дві свічки ставили в церкві, перед іконою Христа, а одну приносили додому і ставили в центр хлібного короваю, читали молитви і годували цим хлібом всіх домочадців. Такого короваю не можна було викинути ні крихти.
30 вересня святкують свої іменини Віри, Надії, Любові та Софії. У давні часи іменинниці святкували день Ангела три дні поспіль, прославляючи материнську мудрість і жіночі чесноти. Вважалося, що дівчинка, яка народилася в цей день, має чималу мудрістю, здатна створити в будинку затишок і принести благополуччя.
Іменинниць вітають з Днем Ангела красивими словами і прийнято дарувати ладанки й ікони з зображенням Віри, Надії, Любові або Софії. А іменинниці пригощають пирогами.
Що не можна робити 30 вересня
30 вересня о народі вважався нещасливим днем, тому ніяких важливих справ не починали і в далеку дорогу не вирушали
Згідно прикметами, жінкам заборонено займатися домашніми клопотами, прати, прибирати, шити або вишивати.
Заборонено виходити заміж і проводити обряди вінчання в церквах – це погана прикмета, вважалося, що життя буде важким у молодят.
