8 вересня, православний світ вшановує пам’ять святих Адріана та Наталії. Вони були подружжям та проживали у Нікомидії на території Малої Азії.
Під час гонінь на християн, язичники захопили 23 людини в печерах біля міста. Над ними знущалися та привели у судову палату, щоб занотувати їх показання.
Начальником був Адріан й під час допиту був вражений їхньою мужністю та силою віросповідання. Він почав розпитувати християн про Спасителя й божественна благодать торкнулась доброї душі судді. Андріан увірув в Христа та повідомив катам про те, що готовий віддати життя за нього.
За це його посадили у в’язницю. Імператор намагався переконати Адріана та благав відректися від християнства. За відмову, над ним довго знущалися та згодом святий віддав душу Богові.
Дружина дуже зраділа, що чоловік став християнином й підтримувала його до останнього подиху. Згодом вона також пішла на небо, до свого коханого та Господа.
В народі свято має назву Наталія Вівсяниця, і цей день присвячували збиранню вівса.
Крім роботі з вівсом у цей день багато уваги приділяли горобині – з її гілочок робили хрестики для захисту від нечистого, будь-якої біди та невдач, а для зміцнення здоров’я готували киселі та компоти. Вважалося, що такі напої 8 вересня мають цілющі властивості.
8 вересня пращури вважали дуже вдалим днем для укладення шлюбу і створення сім’ї. Закохані молилися Андріану та Наталії про міцну любов та мир у сім’ї, просили заступництва. Згідно з повір’ями, якщо пара одружується на Наталію Вівсяницю, то спільне життя буде сповнене щастя і достатку.
У день 8 вересня було прийнято ставити сніп вівса у червоний кут, під образи. Господині готували страви з вівса, товкли вівсянку до кисельного запаху, робили печиво та млинці. У народі вірили, що якщо на свято на столі в хаті будуть страви з вівса, то весь рік сім’я житиме в достатку.
Наші пращури в цей день дотримувалися деяких правил. Члeнам сім’ї заборонялося лаятися, сваритися та лихословити – інакше можна було образити святих Наталію і Адріана та втратити їх заступництво.
