На УЗД в той день вони пішли разом. «У вас буде хлопчик, тільки неповноцінний. У нього не розвиваються ручки, і внутрішні органи всі збільшені» А потім лікар довго переконувала згорьованих батьків: «Ви розумієте, що це хрест на все життя ?! Дитина-виродок!» – лікар рубала словами, як ножем, – «На вас будуть показувати пальцем! Ви будете працювати тільки на ліки і молитися, щоб Бог пошвидше його забрав!»
Олеся плакала, а Женька стиснув край столу так, що побіліли пальці … «Давайте зробимо штучно і все закінчиться» – переконувала лікар. «Ні!» Олеся здригнулася, почувши Женькин крик: «Ми будемо народжувати!» І вона закивала … «Справа ваша», – лікар простягнула аркуш паперу, – «Пишіть, що ви в курсі. Щоб без претензій ». Джерело
Потяглися тривожні місяці очікування. Олеся годинами сиділа біля вікна і спостерігала, як гуляють в пісочниці діти. Кидають м’яч, катаються на велосипеді … «Боже, як же мій синок буде м’яч тримати?» – думала вона. А Женька старався, як міг. Переробив другу спальню під дитячу. Сам змайстрував ліжечко. Він намагався не думати про погане, щоб не засмучувати дружину.
Холодної грудневої ночі у Олесі все почалось. Женька відвіз дружину в пологовий будинок, а потім, змахнувши сніг з лавочки, поклав на неї пакет з Олесиною курткою і сів.
Через три години пролунав довгоочікуваний заливистий крик. «У вас дівчинка!» І тепла грудочка лягла Олесі на груди. А ручки … ручки цілісінькі.
Лікар вийшла у двір. І тут вона побачила Женьку. «Чоловіче, чоловіче, у вас дочка! Вітаю! І вона абсолютно здорова!» Женька стояв і дивився на те місце, де була лікар. «Нормальна» – луною стукало в скронях.
Пізніше огляд підтвердить, що дівчинка абсолютно здорова. А ось у Олесі лікарі виявили величезне утворення. Мабуть, саме його лікарі і побачили тоді.
Олеся гладила волоссячко дочки. яка солодко спала і з важкою душою думала, що було б, якщо б вона тоді піддалася на вмовляння лікаря
