fbpx

А я не можу більше приховувати, це як мені бути чи варто продовжувати миттєве захоплення чи залишити все як є, життя в селі – це постійний страх, що скажуть люди

Наше життя настільки бентежне, що ніколи не знаєш, що тебе чекає в майбутньому.

Мене звати, Галина мені 35 років.  Маю четверо чудових діточок та чоловіка.

Чоловік Богдан працює священиком.

А я домогосподарка готую прибираю і мию.

Ми почали зустрічатись коли він був молодим семінаристом та одружились перед його посвятою у священики.

Читайте також:Ольга виконала обіцяне. Вона вже давно хотіла поквитатися з Валентиною, яка в неї забрала чоловіка з сім’ї. І поквиталася, при людях

З часом нам Бог подарував два синочки і двоє близнят дівчаток.

Наше кохання почало згасати.

Побут, багато роботи, постійні переживання за дітей.

Рік тому в наше село переїхали фермери декілька чоловіків яким за 40 років. Організували власний бізнес, з одним я познайомилась випадково на весіллі свого брата і відтоді кожної нашої зустрічі моє серце вистрибувало.

Він теж зацікавився мною.

Та дуже добре ладнав з дітьми. А з чоловіком ми жили як сусіди. Після декількох моїх відмов.

Він знову запросив мене в ресторан бо думала, що після цього він від мене відчепиться.

Я одягла свою красиву сукню, навела марафет і поїхала назустріч. Вже давно не відчувала себе такою красивою і бажаною.

Після зустрічі він спробував доторкнутися до моїх уст.

Я стрималась та відмовила, але зрозуміла що теж цього дуже сильно хотіла.  З того часу пройшло два тижні, тільки про нього чоловік бачить, що відношення до нього дуже змінилося.

А я не можу більше приховувати, це як мені бути чи варто продовжувати миттєве захоплення чи залишити все як є життя в селі – це постійний страх, що скажуть люди.

Історію написала, Аніна спеціально для osoblyva.сom

Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.

Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.