Чи потрібно заводити дитину?
Мені 52 роки, моїй подрузі 47.
Обидві самотні. Але якщо в мене за спиною два невдалі шлюби, то подруга заміжня ніколи не була.
Від чого сильно засмучується. А ще дорікає мені, що у мене не має дитини.
Я раніше теж переживала, що немає дітей, але зараз я чітко розумію, що материнство не зробило б мене щасливою.
Вперше вийшла заміж у 20 років за ровесника.
Тепер розумію, що добре, що у нас не появились діти.
Звичайно, розлучилися.
Обидва були не готові до шлюбу — хлопчик, що не нагулявся, і зелене дівчисько.
Прожили лише 4 роки.
Потім жила на втіху і тепер розумію, що це були мої найкращі роки.
Я молода, вільна, є де жити і є робота.
Але в 36 років одружилася вдруге, але теж не склалося через його колишню родину.
Діти йому вже не потрібні, від першого шлюбу було аж троє.
До речі, з ним вони зовсім не спілкувалися, але грошей вимагали регулярно.
Зараз у свої 52 я розумію, що в такий час, без дітей жити легше.
Живу в повному достатку, ні чого не потребую, ні про що не турбуюся, на відміну від своєї подруги.
Вона не залишає думки завести дитину.
Я її відмовляю, але поки що безрезультатно.
Автор: Оксана