Поліна дівчина забезпечена. Після мами і бабусі, їй у спадок дісталася квартира в хорошому районі і кімната в центрі міста. У квартирі Поліна жила, а кімнату здавала. Після повторного одруження, тато відкуповувався за свою фізичну відсутність в її житті дорогими подарунками і щомісячною фінансовою допомогою.
Декілька разів на тиждень вечорами, вона викладала французьку в школі іноземних мов. В цілому, своїм життям Поліна була задоволена, вона ні від кого не залежала, а грошей і вільного часу було достатньо. Але, сім’я, з боку її батька вважала, що Поліна в свої двадцять п’ять років веде занадто вільний спосіб життя. Ні до чого не прагне, на роботі майже не з’являється. До життя занадто легко ставиться, постійно зі своїми подружками, а про створення сім’ї і не думає.
Коли її коханий запропонував жити разом, Поліна погодилася. Антон, за характером спокійний і домашній, без шкідливих звичок. За фахом він програміст, працював дистанційно з дому, дохід у нього був не великий, але Поліну це не бентежило. Їй було з ним комфортно, вони одне одного не напружували.
Поліна керувати автомобілем не любила, тому вечорами Антон відвозив і забирав її з роботи, на машині подарованій її батьком. І стосунки з батьком у Поліни стали краще. Антон теж прекрасно себе почував, він жив окремо від батьків. Ніхто його не «штовхав» з приводу роботи.
Разом вони прожили близько трьох років. І ось якось до неї в гості зайшов її колишній однокласник Андрій зі своєю дівчиною Аліною. Хлопець познайомився з нею, коли їздив у село до бабусі. І, з часом вирішив забрати до себе жити в місто. Аліні відразу сподобалося міське життя, але жив Антон на околиці міста в маленькій однокімнатній. Тому простора квартира Поліни, з хорошим ремонтом і не далеко від центру, їй відразу сподобалася.
Гості засиділися допізна і Поліна попросила коханого відвезти їх до будинку. Через кілька днів нова знайома зателефонувала і попросила, щоб Антон допоміг їй з комп’ютером. Пізніше їй треба було забрати з поїзда посилку від батьків. Ще через кілька тижнів, Аліна прийшла вся в сльозах, вони посварилися з Андрієм, а йти їй було більше нікуди.
Так вона прожила у них тиждень, поки Поліна намагалася помирити її з Андрієм. Після того дівчина поїхала, а у Антона захворіла мама і щоранку він їхав до батьків, повертався тільки ближче до вечора. За словами Антона мамі його ставало все гірше, і він почав у неї брати гроші на дорогі ліки. З батьками Антона, Поліна майже не спілкувалася, тому її навіть радувало, що Антон не кличе її допомагати йому зі своєю мамою.
Коли Антона не було вдома, на порозі з’явилася Аліна. Поліна побачила, що дівчина дуже схвильована, а в руках у неї валіза. Вона вирішила, що дівчина знову посварилася з Андрієм. І, спокійно відкрила їй двері.
Аліна з порога заявила, що вони з Антоном кохають одне одного, а з Поліною він через жалість. І, попросила Поліну по хорошому зібрати свої речі і залишити квартиру, щоб не заважати чужому щастю. Відійшовши від здивування, Поліна, пішла в спальню, дістала валізи і почала збирати речі, в той час як Аліна її квапила, тому, що хотіла ще встигнути приготувати сюрприз коханому.
Сюрприз вийшов відмінний, на порозі квартири, Антона чекали його речі і радісна новина, що він стане батьком. І, Аліну чекав сюрприз, що і квартира і машина належить Поліні.
Довелося Аліні разом з Антон, покинути квартиру і вирушити в передмістя до його батьків, вже з упакованими речами. Антона влаштовує його життя з батьками, тарілку супу мама завжди подасть, дах над головою завжди є. Тому він як не працював, так і не працює. Зате Аліну відправили працювати, адже вона в цій квартирі по суті ніхто. Йти їй нікуди, а додому соромно повертатися.
Фото спеціально для Особлива
