Антоніна Петрівна все життя одна виховувала сина. Батько хлопчика Василь відмовився від нього, коли тільки дізнався про перспективи батьківства. Антоніна після того більше ніколи не бачилася з Василем. Якби не допомога мами, то самій було б важко виховати сина.
Антоніна жила в невеликому містечку на околиці області і з роботою завжди було складно, особливо коли роботодавці дізнавалися, що у неї малолітній син. Коли Антону виповнилося 6 років, то бабусі не стало. Антоніна вирішила переїхати до сусіднього міста. щоб у дитини була хороша освіта, та й роботи там побільше. Жінка продала будинок і зібравши всі накопичені кошти поїхали в місто.
Перший час вони жили у їх родички. Антоніна влаштувалася на роботу, а сина відправила в приватний садочок. Жінка назбирала потрібну суму і вони з сином переїхали у невелику однокімнатну квартиру.
Минуло 30 років. Антон виріс і одружився. Антоніна Петрівна також продовжувала піклуватися про сина і його сім’ю. Навіть на пенсії, вона продовжувала працювати і всі гроші, які залишалися після оплати комуналки і продуктів вона віддавала невістці або просто купувала на них подарунки для онука. Антон звик, що якщо він прогуляє всю зарплату з друзями, то мама завжди знайде грошей на продукти і все необхідне. Та й посидіти з онуком вона ніколи не відмовлялася, якщо не була на роботі.
Антоніна Петрівна навіть намагалася здійснити платіж по кредиту сина, який він взяв на квартиру. Жінці доводилося відмовляти собі у всьому, вона ходила в старому пальті, якому було вже років 10, і воно наполовину було зіпсоване міллю. Замість того, щоб купити нові чоботи, вона носила старі в ремонт і не всі майстри вже бралися їх ремонтувати. Але коли з Антоніною Петрівною трапилася біда, то її життя змінилася кардинально.
Жінка невдало посковзнулася і пошкодила ногу з рукою. Вона більше не могла працювати і платити за сина теж не могла. Їй навіть толком не вистачало грошей на своє лікування. Антон умовив маму продати її квартиру і закрити його борг по кредиту, а самій переїхати до них. Жінка погодилася.
Не минуло й двох місяців з моменту продажу її квартири, як син став говорити їй, що їм вона заважає і незабаром у них з’явиться ще одна дитина, тому він відправляє її жити в будинок для людей похилого віку.
Антон став щодня дорікати мамі тарілкою супу, жінка й так жила в кухні на розкладачці, але і там вона йому заважала. Антоніна Петрівна не могла більше так жити і зібравши речі поїхала в будинок для людей похилого віку.
Минуло 3 роки як Антон вигнав маму, він так жодного разу не відвідав її. Антоніна Петрівна познайомилася там із самотнім колишнім капітаном корабля Сергієм Аркадійовичем, який опинився в будинку для літніх людей через те, що став погано бачити і за ним був потрібен догляд, а діти не хотіли цим займатися.
Сергій Аркадійович і Антоніна Петрівна полюбили одне одного і одружилися. Вони переїхали в квартиру чоловіка і стали разом жити. Антоніна Петрівна дбала про чоловіка з такою ж ніжністю і любов’ю, з якою вона дбала раніше про Антона.
Фото ілюстративне від Сергія Майстра спеціально для Особлива
