fbpx

Атени, индик, проєкт і ще багато чого: В українському правописі відбулись дуже істотні зніни

Сучасна редакція повернула деякі особливості 1928 року. Мовознавці відзначають, що норми потрібно було змінити, щоб відобразити існуючі зміни і тенденції живої мови, які відбулися за останні 17 років. Також правопис орієнтований на зменшення кількості російськомовних слів і заміні їх на більш українські варіанти.

Подивімося, що конкретно змінилося в українському правописі.

В цілому якихось кардинальних змін не відбулося — змінилися лише окремі норми, тому новації можна назвати “косметичними”. Також з’явилося більше варіацій написання, тобто в деяких словах допустимими вважаються відразу кілька форм.

Одна з найбільш помітних змін — включення у норми правопису фемінітивів — слів жіночого роду, аналогічних за поняттям до чоловічого роду. Найчастіше вони пов’язані з позначенням роду діяльності. Наприклад, поетка, лікарка, критикеса. При цьому чітких правил не прописали, а вживання фемінітивів допустимо, але не обов’язково. Поки що таким чином просто відбили існуючу тенденцію в мові.

Слово пів, що позначає половину чого-небудь тепер пишеться окремо, хоча раніше було допустимо написання через дефіс, разом або через апостроф. Наприклад, пів Києва, пів яблука.

Слова з префіксами анти-, віце-, екс-, контр- тепер будуть писатися разом, хоча раніше писалися через дефіс: експрезидент, віцеспікер, антивірус, контрнаступ.

Затвердили написання назв сайтів. Якщо поруч стоїть слово в родовому відмінку — назва пишеться в лапках і з великої літери. Наприклад, сайт “Вікіпедія”, мережа “Фейсбук”, канал “Ютуб”. Але якщо назва вживається окремо, то пишеться з маленької літери й без лапок: твітер, фейсбук, інстаграм, гугл. У правописі 1992 року ці норми не були відображені, оскільки тоді ще не існувало таких понять і сайтів.

У словах грецького походження буквосполучення -th, яке раніше офіційно передавала тільки літера ф, тепер відображає і літера -т, тобто можна писати і так, і так: міф-міт, ефір-етер, кафедра-катедра, Афіни-Атени.

Дозволені два варіанти закінчення слів у давальному відмінку: -ові, -еві або -ю. Наприклад, хлопцеві-хлопцю, місяцеві-місяцю.

У родовому відмінку таких слів як -совість, -повість, -мужність, -смepть дозволили закінчення -і та -и: совісти-совісті, повісти-повісті, мужности-мужності, смерти-смерті. Правда, закінчення -і переважніше для художніх текстів.

Низка змін стосується написання слів іншомовного походження. Наприклад, звук, який в англійській мові позначається літерою g в прізвищах та іменах тепер можна передати двома способами: літерою -г або літерою -ґ.

Читайте також: Гривня проти євро: чого очікувати від курсу валют 24 травня

Інші прийняті і відхилені норми можна подивитися на сайті Міносвіти.

Деякі обговорювані зміни, які були на слуху, приймати не стали. Наприклад, деякі мовознавці вважали, що українському правопису більше підходить варіант написання -лавреат, а не -лауреат. Але в підсумку залишили російськомовний варіант.

Також вирішили не чіпати відмінювання таких слів, як -кіно, -метро, -депо. Їх як і раніше не змінюють за відмінками. Виняток залишили для слів -пальто, -сітро. Їх можна схиляти: — -пальта, -сітру.

Закон про функціонування української мови 15 травня 2019 року підписав глава держави Петро Порошенко.

You cannot copy content of this page