Автор: z Iryna

— Анатолію, цей шматок бекону дивиться на тебе так, ніби він — твоя остання помилка в житті. Твій холестерин вже не просто стукає в двері, він вибиває їх

— Ти все мені брехала! Я припиняю наше листування. Дуже розчарувався у жінках. Як ти могла стільки часу прикидатися, брехати? Я хотів на тобі одружитися, а ти все

— Катю, ти виглядаєш так, ніби втекла з маскараду для невдах. Ці ланцюги, це синє волосся… Хіба я для того сорок років викладала українську словесність, щоб моя онука

Після того, як чоловіка Тетяни не стало, минуло всього лише два місяці, коли на її порозі з’явилася гарна жінка років п’ятдесяти. — Добрий день, — посміхаючись, привіталася гостя.

— Тату, ну ти подивись на цей мотлох. Двадцять перше століття, люди в космос туристами літають, а в нас тут половину кухні в цеглі. Вона ж світу білого

— Оленько, ну ти ж розумна жінка. Давай без цих міщанських сліз. Чоловікові в 50 потрібен свіжий вітер, а не протяг з кватирки. Розумієш? Я ж не пропоную

— Та звідки тут чоловічий одяг п’ятдесят шостого розміру? — я відскочила від розкритої валізи, ніби там звилася змія. Валіза ззовні була нібито моя, але всередині лежали чужі

— Ти ж знаєш, що я не можу виїхати, Наталко. Справа не в грошах — я не залишу країну і роботу зараз. Я пропонував тобі Буковель, люксовий готель,

— Батько залишив мені не просто будинок і рахунки. Він залишив мені загадку, яку я маю розв’язати разом із вами — людьми, які згадали про його існування лише

Попросила чоловіка відвезти дитину на змагання, а він відмовився, сказавши, що втомився і погано себе почуває. Але коли через 5 хвилин подзвонила сестра, Олег скочив з дивана, швидко