Бабуся завжди вчила, що ще 40 днів після Великодня потрібно подавати милостиню і робити добрі справи. І ось чому вона мала рацію

«Сорок днів Господь буде ходити по землі! Він може зустрічатися з кожним під різним виглядом.

Він є завжди тоді, коли людина поспішає, коли в тісноті знаходиться, коли у людини немає часу. Відчуває віру нашу – наскільки ми маємо любов до ближнього. І безліч прикладів в патериках. Найяскравіший, один з них, як зі скиту йшов в монастир подвижник Арсеній.

Бачить: попереду жебрак на візку пересувається, руками спирається об землю і на коліщатках пересувається. Арсеній був сильний і дуже здоровий фізично. От і взяв його на плече – і в монастир, куди теж поспішав. Підходить до монастиря, дивиться: брати всі зібралися, і подумав, що це послів будь-яких зустрічають.

Читайте також: У холодному будиночку вибито вікно. Ні подушок, ні штор, ні продуктів. Максимко, економив єдину булку, що у них з братом була: давав Дімі трохи погризти хлібця, а потім ховав

Став підходити ближче: ігумен до всіх звертається і говорить: «Ось Арсеній Господа несе!» А цей дивується. А ця ноша все легше і легше: чим ближче до монастиря – тим легше ця ноша його. І всі побачили Господа, який возносився на небо…

І слова до Арсенія звернені: «Арсеній! Я тебе не забуду!». Ось таке було явище. Я закликаю до того, щоб ви пильнували ці 40 днів (після Воскресіння Христового) і більше займалися благодійністю. Дивись хто-небудь і потрапить на Господа. «По вірі вашій нехай буде вам». Схиархимандрит Інокентій