Всі обмеження, забобони, і викривлені переконання до нас «прилипають» скажемо так десь ще з дитинства.
Бо так поводились усі. Ми чули це від однокласників, і головне від бабусь, матерів, і сусідів.
Ідеш до школи, чорний кіт перебіг дорогу, а в тебе у той день контрольна робота? Всьо пропало, буде двійка, бо ж кіт винен.
І дитина починає тривожитись, кидати камінням за котом, і наперед уявляти як все завалено.
Або мама їде на базар, чимось торгувати. І тут сусідка з порожніми відрами по воду. Це все. Це вже не сусідка, а безсовісна жінка, яка спеціально вирішила з самого досвітка перейти дорогу, щоб торг не пішов.
І мама їде насуплена, в автобусі усім розказує як не пощастило із заздрісними сусідами, і тим самим просто розганяє той негатив, який зародився через хибні переконання.
Або ще. Коли ти щось загубив, і не можеш знайти, треба перевернути горнятко на підвіконні.
Люди це робили, і вірили, що горня має магічну силу?
А все набагато простіше. Коли ти в щось віриш, то воно стається.
Коли бабуся їхала на базар продавати поросята, вона ловила червоного півня, купала його у воді, і тією водою скроплювала поросят.
Торги ішли прекрасно, але ніхто не розумів, що душ для півня тут ні до чого.
Люди хочуть мати якийсь орієнтир зовні, але не звертають увагу на те, що несуть у собі в середині.
Всі ці забобони, працюють, коли у них вірити.
Але якщо ми робитимемо те, що маємо з позиції любові, тоді хоч хай тисяча котів в один момент вам перебігає дорогу. Це просто тварини, які живуть своє котяче життя.
Кожна людина сама по собі, це світло, це любов і благодать. Вірте у себе. Вірте у Бога, і все, що плануєте, все що робите у вас виходитиме легко.
Якщо можете допомогти комусь робіть це, з відкритою душею, і тоді вам повернеться добро сторицею. Бо це так працює.
Але щоб зрозуміти ці всі відчуття і розібратися в собі, треба прислухатись до душі, і навчитися її чути.
Автор: Mavkа
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
