Батько просив, щоб я не ображалася. Яка тут образа? Мене просто розтоптали разом з моїми цінностями за одну секунду, і я тепер не знаю, як жити далі …

Олеся жила в благополучній родині і вважала батьків прикладом для наслідування. Батько займався бізнесом, а мама повністю віддала себе домашнім турботам і вихованню дочки.

І, хоча тато рідше бував удома, відносини з ним у Олесі склалися дуже близькі. Він називав її донечкою, говорив, що вони сильно схожі, не лаяв через дрібниці і завжди давав цінні поради.

У старшій школі Олеся сильно закохалася. Обранець став її першим чоловіком і ось тут у неї з’явилися думки, що відносини тата і мами досить дивні. Вони не виявляли один до одного особливої ​​ніжності, спали в різних кімнатах, та й обіймалися вкрай рідко.

Папа виглядав молодо і стильно, ходив в спортзал, стежив за собою. А мама одягалася в бляклі тони, не користувалася косметикою, а повненька фігура її не турбувала. Словом, Олеся стала побоюватися, що тата просто заберуть, або у нього з’явиться коханка.

Приводів для таких думок батько не давав. Він приходив додому, як завжди, спілкувався зі своїми «дівчатами», поводився бездоганно. І дівчина стала гнати від себе погані думки.

Йшов час. Олеся вступила до інституту, де її захопило нове життя, нові друзі і абсолютно інші радості.

Одного разу тато запросив її в ресторан.

─ А чому ми йдемо без мами? ─ запитала Олеся.

─ Мама сьогодні не може, і взагалі, нехай це буде нашим секретом, ─ відповів батько.

Вони зайшли в розкішний заклад і попрямували до столика в глибині залу. У Олесі від хвилювання чомусь сильно забилося серце.

За столом сиділа красива молода жінка. Її можна було назвати дівчиною, настільки добре вона виглядала: гарний макіяж, стильний одяг, модельна фігура. Поруч з нею двоє підлітків.

Тато, нітрохи не бентежачись, став всіх знайомити. Виявилося, що ця жінка Тетяна ─ його цивільна дружина, а хлопчаки ─ брати Олесі. Виходило, що разом вони більше дванадцяти років!

У Тетяни сьогодні день народження і тато вирішив відзначити це в колі сім’ї. Нічого собі подаруночок! Олесі здалося, що для всіх гостей це стало повною несподіванкою.

Ідеальний світ Олесі звалився відразу. Все, у що вона вірила, виявилося звичайною ширмою: мама давно перестала цікавити тата, і він вважав за краще завести другу сім’ю. Залишити дочку без любові і постійної турботи він не захотів, а перед її матір’ю відчував провину, і тому не став міняти її звичний спосіб життя.

В Олесі боролися безліч почуттів. То вона хотіла кинутися на Тетяну з кулаками, то до горла підкочувала образа і хотілося розридатися. Хлопчиків ситуація не цікавила, вони вперлися в свої телефони і не брали участь в розмові. А батько весь час повторював фразу:

─ Олесю, ти вже виросла і маєш мене зрозуміти.

Він сказав, що в подальшому нічого не зміниться. Просто він хоче, щоб дочка знала правду.

Олеся пообіцяла, що нічого не скаже мамі, попрощалася і пішла. Їй хотілося побути на самоті, як-то переварити все, що сталося. Дівчина йшла по вулиці й стала роздумувати:

─ Як я можу це сказати мамі? Невже вона не відчувала, не здогадувалася, що у тата є інша? Що ж робити? Якщо я поставлю її перед фактом, що у нього є інша сім’я, вона повинна буде якось відреагувати.

Це явно вплине на її життя, і швидше за все не в кращу сторону. Адже вона ніколи ніде не працювала. Якщо мама захоче піти, їй доведеться шукати житло, засоби. На що вона буде жити? Тому правильніше буде мовчати.

Значить, доведеться жити у брехні. А як би вона вчинила на моєму місці? І навіщо тато розповів мені правду? Зробив мене практично співучасницею. Навряд чи я стану дружити з Тетяною і братами.

Батько просив, щоб я не ображалася на них. Яка тут образа? Мене просто розтоптали разом з моїми цінностями за одну секунду, і я тепер не знаю, як жити далі …