“Краще б він взагалі не повертався, як тепер жити дальше?” – голосила від знемоги Світлана. Гнів взяв над подругою вверх. За всі 12 років їхнього спільного сімейного життя, я її чесно такою не бачила. Ще вчора Світлана була впевнена, що там чоловік зміниться на краще.
Однак побачивши коханого на фото в обіймах іншої жінки у формі, всі надії та сподівання жінки обірвались. Повістку принесли Богдану на роботу. Світлана дізнавшись, усю ніч проплакала. Вона не хотіла відпускати чоловіка, хоча у них були далеко не ідеальні стосунки, але мають двоє діток.
Та сам чоловік на диво був радий цьому, адже нарешті він зможе змінити обстановку. А про те, що може й не повернутись, то навіть і не думав. Сімейне життя від самого початку склалося якось не дуже. У селі де жив чоловік, їх розписали а потім виявилось, що записи пропали, мусили знову реєструвати шлюб.
Діти далися важко, потрібні були гроші, тому Богдан в різні підробітки кидався. Замучений він звісно зганяв свій поганий настрій на дружині. Ні, руку він не піднімав на неї, однак словами допікав. Світлана займалася дітьми, а Богдан почав шукати собі жінок на стороні.
Постійні стосунки він свідомо не заводив, щоб перед ніким не мати зобов’язань. Звісно, Світлана дізналася про походеньки чоловіка але скандалів не влаштовувала і не виганяла з дому. Богдан і сам не розумів що не так, чому Світлана стала для нього така чужа й не потрібна. А тут наче порятунок, повістка, і чоловік був впевнений що це його шанс вирватись хоч на якийсь час і нікому нічого винним не бути. Перші декілька місяців чоловікові щастило. Однак, одного разу він все-таки потрапив під наступ суперника.
Світлана дізнавшись що її коханий у госпіталі, чим скоріш поїхала до нього. Однак відчинивши палату вона побачила якусь молоду жінку у формі, яка сиділа на краю ліжка та тримала Богдана за руку.
Побачивши Світлану дівчина швидко встала, та пояснила що вона волонтерка, яка допомогла чоловікові вибратись. То звісно вона прийшла поцікавитись як він почувається. Вона відкрила свою сумочку, дістала візитку і простягнула Світлані. Жінка взяла і прочитала: “Віола (організацію уточнювати не буду). Ми з вами”. І нижче був контактний номер.
Виходячи з палати жінка у дверях сказала до Світлани, що як наступного разу вони будуть їхати передавати передачі то вона задзвонить їй і та зможе передати Богдану щось. Коли Богдан прийшов до тями, то вирішила його не турбувати своїми питаннями та підозрами про Віолу. Не минуло й двох тижнів, як Віола подзвонила до Світлани і сказала що через три дні вони можуть зустрітися, щоб жінка приготувала передачу чоловікові.
Світлана, звісно заметушилася, вона сфотографувала дітей, поклала малюнки які намалювали діти для батька, а від себе передала Богдану вишиту власноруч ікону.
Віола взяла звісно і пообіцяла обов’язково передати, однак насправді, вона фото і малюнки дітей викинула а іконку віддала все ж Богданові однак сказала що це вона її вишила.
Світлани з дітьми дуже чекали, коли Богдан зможе приїхати у відпустку. Чоловік у трубку відказував, чи вже документи готуються а лише потрібно почекати. І коли настав той день, коли мав Богдан приїхати, то Світлана була напоготові. Однак у двері подзвонив незнайомий у формі і сказав, що є чоловік забув рюкзак, коли збирався додому.
Жінка була здивована, вона не розуміла, де Богдан. Тому й перепитала ще раз, та чоловік теж здивувався, та сказав: “А хіба він не дома? Вже більше тижня як поїхав”.
Світлана так розгубилася що просто зачинила двері перед чоловіком, не попрощавшись. Вона швидко почала оглядати рюкзак, який приніс незнайомець. Там вона знайшла всі докази, які свідчили, що Богдан має іншу, і у них серйозні стосунки. Тож подруга зрозуміла, куди і до кого поїхав Богдан.
Він обрав не дружину та дітей в такий важкий час, а красиву та молоду Віолу.
Як вам вчинок Богдана?
Автор: Нінелія