Брат з дружиною переїхали у бабусину квартиру, а через чотири місяці розлучилися. Мила дівчинка показала всю себе

Вони не орендували житло, не проживали в комунальній квартирі, ніхто їм не заважав. Мама тоді перебралася до мене, допомагати з дітьми. А Юра тільки одружився. Орендувати? А навіщо платити чужим людям, якщо можна попроситися до мами? Три роки. Не сплачуючи ні копійки. Удвох у двокімнатній квартирі. Мама там навіть не з’являлася, щоб не бентежити дружину Юри Наташу.

Сама колись з бабусею жила, не побажала невісткі такого ж життя. Тимчасовий притулок швидко перестав сприйматися таким. Юра з Наташею змінили замки, і з ентузіазмом стали робити ремонт.

– Не треба, я сама потім як-небудь зроблю, – несміливо заперечила мама.

– Ми для себе! Ми б орендоване житло відремонтували – нам же жити! – посміхнулася у відповідь Наталія, трьома реченнями завоювавши симпатію і звання милої дівчини. – А потім квартиру купимо, з’їдемо, все тобі залишиться, на добру пам’ять від нас, – додав Юра.

Вони пофарбували стелю, переклеїли шпалери і поміняли лінолеум. На тому ремонт і закінчився. Але мама і цього була рада. Хоча і не бачила, як змінилася її квартира.

– Батьки кухонний гарнітур замовили, мама з розмірами наплутала. А на Вашу кухню підійде. Треба? Безкоштовно! Юра сам все збере. Красотища буде! – подзвонила Наташа.

– І мій хороший, не фанера з тирсою, а добротне дерево.

– Краса! Сучасність! Стиль! – вмовляла Юркина дружинонька.

– Добре. Якщо тобі так хочеться, – так в маминій квартирі з’явилася нова кухня. Крім кухні, вони прикупили передпокій, спальню, стільці на металевий ніжках, а крісла були замінені на мішки. Звідки я знаю? За фотографіями в соціальних мережах. Мамині меблі були відправлена ​​на смітник. Потім прийшла черга сантехніки: унітаз, змішувачі, труби, лічильники. Мама раділа, які ж Наташа з Юрою хороші! Навіть намагалася допомогти їм грошиками, від яких вони гордо відмовилися, завівши стару шарманку: – Ми для себе робимо! І орендоване житло б все одно в порядок привели. Нам же жити! Потім все тобі, на знак вдячності!

Балкон в маминій кімнаті був замінений: – У мене двоюрідний брат цим займається, знижку хорошу зробив, зовсім недорого вийшло. Зате який красивий балкон став! Ми не тільки для себе, але і для Вас стараємося! Не чужі ж люди! – захоплено щебетала Наташа.

Квартиру вони так і не купили. Бабуся захворіла, вони з мамою домовилися жити разом. Якраз мій молодший підріс, до садка за все нічого залишалося. А раз Наташа і Юра такі чудові, то було вирішено виділити їм бабусину квартиру. І не просто виділити, а офіційно передати у власність їх сім’ї. Юру посвятили в прийдешні плани. З Наталкою обговорили переїзд: вони до бабусі в однокімнатну, бабуся до мами в двокімнатну. Зрозуміло, їм було розказано і про долю квартири, в яку вони поїдуть жити: дарча на Юру, далі нехай самі розбираються, хто буде власником.

Наташа ледь не плакала. Вона дякувала маму, за можливість пожити не сплачуючи оренду. Вона обіймала бабусю, обіцяючи не затягувати з правнуком або правнучкою. На такій радісній ноті всі стали збирати речі. Перевалочний пункт був влаштований у мене вдома. Мама, бабуся і її речі чекали моменту, коли Юра з Наташею поїдуть в майже свою квартиру.

– Ми збираємо речі! Велике спасибі! Низький уклін! – як слід красномовно подякувавши, Наталя прокашлялася і почала мову про обставини, що змінилися: – Раз у нас своя квартира, то ми дещо з собою заберемо. Юра сказав, що у бабусі все старе. Ви не проти? Мама дала добро. Як вона подумала: ну, ліжко заберуть. Шафу. Стільці. На перший час.

– Ми з’їхали! – не менше радісно сповістила Наташа через кілька днів. Мама з бабусею викликали вантажну машину і рушили в путь. У квартирі не було нічого. Взагалі нічого. Ні меблів, ні штор, ні кухні, ні змішувачів. Навіть лінолеум в одній з кімнат було знято і вивезено. Мама подзвонила Юрі.

– Ти впевнена? – брат поставив дивакувате питання. – Я на роботі був, речі збирали Наташа і її двоюрідний брат з другом. Ще не розпаковано нічого. Зараз подивлюся і назад відправлю. З Наталкою сам поговорю. Через чотири години до маминого під’їзду під’їхала газель. Вивантаженням керував Юра з роздряпаним обличчям. Це Наталі не сподобалося, що її чоловік вирішив зробити повернення.

– Бабцю. А давай ти не будеш нічого переписувати? Нехай квартира на тобі так і залишиться, – попросив Юра, розчарований скнарністю дружини, допоміг зібрати меблі і поїхав на нове місце проживання. Брат розлучився через чотири місяці після переїзду. Наташа його не пробачила за те, що вона просто так три роки горбатилася в свекрухиній квартирі, купувала меблі, а її виселили в бабусин однокімнатний варіант, ще й обдуривши з офіційним оформленням власності. Так що розлучення і дівоче прізвище.

«Мила дівчинка» виявилася зовсім і не милою. Мені було б шкода Наталю, якби не одна обставина: вона вчиться на п’ятому курсі. І за весь час шлюбу не пропрацювала жодного дня. Так що все було куплено на гроші Юри. Ну да: балкон же! І китайський кухонний гарнітур. Обдурили дівчину. Так за такий підгін і троячки в її власність замало б було!

Фото ілюстративне з вільних джерел