Галина яка залишилась вдовою маючи трьох дітей вирішила продати чотирикімнатну квартиру і гроші поділити порівну усім. Син та доньки були цьому тільки раді, один зять був тільки проти і всі на нього накинулись через це, навіть власна дружина
Галина сиділа за старим дубовим столом у своїй просторій чотирикімнатній квартирі, яка колись була наповнена сміхом, дитячими криками та теплом сімейних вечорів. Тепер тут панувала тиша, перерванa лише
— Відчиняй! Це ми — твоя рідня!
— Відчиняй! Це ми — твоя рідня! Марина застигла біля дверей, не вірячи власним вухам. Цього голосу вона не чула років з п’ять, щонайменше. Тітка Валентина — гучна,
Анна стояла біля вікна, дивлячись на сірий міський двір. Її думки перебивали кроки свекрухи, яка знову щось шепотіла Михайлові в кухні. Останнім часом ці розмови почастішали, і це викликало в Анни недовіру
Анна стояла біля вікна, дивлячись на сірий міський двір. Її думки перебивали кроки свекрухи, яка знову щось шепотіла Михайлові в кухні. Останнім часом ці розмови почастішали, і це
— Тарасе, я думала про відпустку, — сказала Олена. — Мені пропонують тиждень у Туреччині, п’ятизірковий готель, усе включено. Що скажеш? Тарас зітхнув. — Туреччина, кажеш? А я, мабуть, проведу відпустку на нашому “п’ятизірковому” балконі, з краєвидом на пані Марію, яка годує голубів
Тарас сидів на старенькому дивані у своїй тісній київській квартирі. За вікном гудів літній вечір, а на балконі, який він жартома називав “своїм курортом”, сохли простирадла. Його дружина,
Марія обрала надійного перевізника. Вона передала готівку через автобус, що їхав до Львова, і чекала з нетерпінням звістки від сина. Через тиждень Тарас зателефонував. «Мамо, я не знаю, як тобі сказати… Гроші… Вони фальшиві»
Марія була звичайною жінкою з маленького містечка на Тернопільщині. Їй було п’ятдесят два, але виглядала вона старшою: роки важкої праці, безсонні ночі та турботи про сім’ю залишили свої
— Біднота! Прийшла з однією валізою! — голос Галини Петрівни пролунав на весь дім. — Андрію, ти що, не бачиш, що вона просто користується тобою?
— Біднота! Прийшла з однією валізою! — голос Галини Петрівни пролунав на весь дім. — Андрію, ти що, не бачиш, що вона просто користується тобою? Валентина застигла в
Олена вирішила подзвонити до свекрухи, поговорити, чи зможе вона посидіти декілька днів з онуками. Жінка набрала номер Надії Петрівни, і за секунду почула у слухавці голос свекрухи. – Ви б могли взяти до себе Ганнусю та Діму на декілька днів? – запитала невістка. – Можу звісно. Але є одна умова, – раптом сказала Надія Петрівна. Але Олена навіть уявити не могла, яку «умову» висуне свекруха
Олена сиділа на кухні, задумливо розмішуючи чай у чашці. За вікном вечоріло, і м’яке світло заходу сонця заливало кімнату теплим сяйвом. Вона щойно повернулася з роботи, а в
— Та невже? То тепер я маю утримувати нашу родину й твою сестричку? Ви, бува, не загралися, мій дорогенький?
— Та невже? То тепер я маю утримувати нашу родину й твою сестричку? Ви, бува, не загралися, мій дорогенький? — Можеш привітати свого чоловіка. Він знову відстояв свою
— Звільняй кімнату в будинку. Тепер там житимуть мої батьки, — чоловік поставив мене перед фактом
— Звільняй кімнату в будинку. Тепер там житимуть мої батьки, — чоловік поставив мене перед фактом. Ірина сиділа за письмовим столом, коли хтось постукав у двері кабінету. Це
Олег одружився з Надією через свою колишню. Хотів довести, що зовсім не переймається після того, як вона від нього пішла
Олег одружився з Надією через свою колишню. Хотів довести, що зовсім не переймається після того, як вона від нього пішла. З Мариною вони зустрічались майже два роки. Олег

You cannot copy content of this page