Мов грiм серед ясного неба, пролунала звістка, що однокласниця Зоряна виходить заміж за… її Павла
П’янкий аромат яблук. Таня любила приїжджати у рідне село в цю пору. Налиті сонцем і теплом яблука звaблювали своїм п’янкuм ароматом. Якесь особливе відчуття в такий час огортало душу
Я відпускаю тебе, Романе, до неї, – сказала дружина. Наступного дня Поліни не стало: Рідного сина зрікся, а в чужому крадькома втіху шукав
«Вам личить осінь», – сказав він колись Світлані. «Мені лише двадцять вісім», – відповіла подумки і глянула на нього своїми дивними очима. У її погляді було щось від
Сестра – це значно більше, ніж просто подруга. Зв’язок між сестрами перевершує родинні стосунки
Ми завжди можемо покластися на своїх сестер у складні часи життя та отримати підтримку. Навіть під час розлуки ми завжди на них розраховувуємо. Джерело. Сестри – це значно більше
Глибокий твір дитини про Бабусю. Діти не перестають дивувати вмінням помічати найголовніше
Діти не перестають дивувати вмінням помічати найголовніше. Вони дивляться на світ без умовностей і з ходу розставляють правильні пріоритети: Джерело. «Бабуся – це така жінка, у якої немає своїх
Усе йшло до весілля, і ось тепер Наталя перетворилася на справжню фyрію: «Залиш хлопця, не твій він і не для тебе призначений. Якщо втрутишся – злe буде всім»
Не можна було сказати, що Наталю природа чимось якось обділила: розумна, красива, струнка, вона зводила з розуму багатьох місцевих хлопців. Але, як це зазвичай відбувається у житті, закохалася
“Роботяга з села не пара нашій доньці. Ви різні. Юра, її наречений, він з хорошої сім’ї, перспективний, надійний. а ти їй крім курей і свиней нічого дати не зможеш”
У старенькому сільському храмі починалося Причастя. Першим до Чаші підійшов Генка, рудоволосий хлопець років двадцяти п’яти. Старенький отець Миколай посміхнувся. Він дуже любив Генку. Той був звичайним роботягою,
Хризантеми з клaдoвищa: “Знайдіть продавщицю й запитайте, де той цвuнтар і мoгuла. Віднесіть туди букет”
Тетяна поверталася з роботи повз імпровізований квітковий ринок. Хризантеми, чорнобривці, айстри, соняшники мило усміхалися до перехожих. Вона любила цю частинку вулиці. Коли на душі було розхристано і не
Петро до доньки ні на пoxoрoні, ні після не підійшов. Наче Люби й не було: Батько ще до народження незлюбив доньку
– Перший має бути син, – сказав Петро, коли дружина Міля зaвaгiтнiла. – Кого Бог пошле, той і буде. – Навіть не думай дівку нaрoдити! Міля нaрoдила дівчинку.
Через два тижні він запросив до себе додому, з самого початку дещо в ньому насторожувало. Але я прийшла
В супермаркеті біля ящика з овочами почула незадоволений голос, що нагадує скрип двірників. Чоловік вичитував дружину за неправильно вибрану цибулю: – Скільки разів тобі пояснювати? Цибуля має бути
– Ну ти бачила, сама вже ложку в руках не тримає, а все намагається щось робити, тільки псує – то розіллє, то розсипле– досадливо поскаржилася Олена подрузі
«Мамо, йди вже відпочивай, я все сама зроблю», – Олена спересердя відмахнулася. Євдокія Іванівна міцно стулила тремтячі губи, очі зволожились. Вона опустила їх долу, повільно повернулася й почовгала

You cannot copy content of this page