Життя
Душею відчула, що таки – залишиться Посадка на потяг закінчувалася. Уже й попросили тих, хто проводжав пасажирів, залишити вагони, а Микола все тримав у обіймах Олену, і ніяк
Мрія Мальовничий куточок Закарпаття, який так гарно оспіваний у піснях Івана Поповича, потопає у чарівних хвилях шовкової косиці. Я теж маленька піщинка цього краю. Гордість і радість переповнювали
«Маємо гарну новину» Сніг танув на очах. Він нагадував людям про прихід весни, а з нею – нових емоцій, тепла і щастя, погожих днів, осяяних сонячним промінням. Катя
Коханка свого першого кохання – Привіт! – стишеним голосом проказав незнайомий хлопчина, коли Таня відчинила двері. – Твій брат удома? Чотирнадцятирічна дівчина ніби закам’яніла. Погляд карих очей цього
Наша зустріч була випадкова. Чому саме мені відкрила завісу в своє життя ця дівчина? Я не знаю. Можливо, це як синдром випадкового пасажира – ви не бачились раніше
Ірина не любила повертатися додому — вона почувалася там не потрібною. Про неї згадували лише тоді, коли треба було щось по дому робити. Невдовзі дівчина пішла вчитись і
У храмі Різдва Пресвятої Богородиці в місті Самборі Львівської області здивувалися, коли літня полячка привезла у подарунок церкві золоте серце. Жінка, яка багато бачила на життєвому шляху, розповіла
Ще зі школи хлопці не давали Оксані проходу. Але ніхто так і не знав, чи подобався їй хтось із сільських залицяльників. Бо батьки дуже пильнували дочку, відганяли від
Ірця бігла з «гуманітарки» щаслива, як ніколи, – нарешті знайшла сумку своєї мрії. Велика така, у яскраві червоні маки. А ручки – то був просто шедевр: на боках
Вона покахала одруженого чоловіка. А чому не вдівця з дітьми чи розлученого? Тоді б стала турботливою дружиною і люблячою мачухою. Тоді б не було жодного гріха за нею.