Сповідь емігрантки в Болгарії: як живеться українці на батьківщині Ванги
Після закінчення школи в Запорізькій області, Христина Мітєва вирішила здобувати вищу освіту в Болгарії. Дівчину спокусила програма безкоштовного навчання для молоді, яка має болгарське коріння, і пройшовши всі
Добре казала баба Катерина: «Не плануй, дyраче, Бог переіначе»
Солодка мрія. Ох, Мрії, Мрії… солодкі, щемкі, щемкі, обнадійливі, без яких так сумно жити, і з ними, нездійсненними, гірко Мені трішки жаль цієї доброї, зичливої жінки. Я дивлюсь на
“Я відбила коханого у кращої подруги, а потім поплатилася за все”
З коханням жартувати не можна Я усвідомила, що кохання – це зрадлива мить. Боляче визнавати, але вийшло так, що я відбила хлопця у своєї найкращої подруги. З ним
“Скупердяй був ще той”: два роки Катя зустрічалася з одруженим чоловіком, який постійно годував її своїми обіцянками
 Підсніжники. Останні дні лютого наскрізь пропахли весною. Своїм теплом вона проникла у найзашкарубліші закутки післязимового міста. Із ніжними промінчиками сонця прокидалися й містяни. Частіше прогулювалися матусі з немовлятами
Жінка-невидимка для чоловіків: які вчинки програмують ваше життя і стосунки?
Якщо жінка відгукується про чоловіків погано – вона стає невидимою для гідних чоловіків. По очевидному міркувати досить просто. Ось стіл, джезва, баночка гірчиці. Флешка, замет, гайковий ключ. Якщо
Водій ошeлeшено всівся за кермо: Пане шофер, – жіночка була саме з тих, в яких язикові щодня свято
Збудити бабусю. До автобуса підійшла жіночка з бабусею, такою тихою, що сметана на голові встоялась би. – Пане шофер, – жіночка була саме з тих, в яких язикові щодня
“Я назвала сина твоїм іменем” – розмовляла з Василем на мoгилі. – Хресні бувають на землі. А ти – Васильків хресний на небі
Любове моя горобинова.  Василечку, любове моя горобинова, – шепотіло Аллине серце. – Я тут. Чуєш мене? Осінь зупинилася біля жінки. Сплакнула миттєвим дощем, витерла сльозу жовтим листком. Це ж
Батьки Вероніки – шановані люди, a зять провинився перед достойною родиною через любов до чужих спiдниць
Стежка, загублена між зорями. Стежка вибігала на горбок, в темноті зливалася з небом, і губилася між зорями. Здавалося, тут найближче до неба. Треба лише простягнути руку, зажмурити очі і
Вона ніколи не бачила свого батька: – “Татку, скажи моєму вушкові на добраніч”
Сон утік в Її дитячу мрію. – Татку, візьми мене на плечі, я хочу дістати неба. – Сідай, маленька. – Татку, я впaла. Розбила кoлінце. Бoляче. – Зараз
Ліпше пробачити: “Поки з донькою в лiкaрні була, чоловік зaгyляв”
Ліпше простити, ніж жити з образою Заміж я вийшла рано. З моїм чоловіком, дружили ще зі шкільної парти. Закінчили один інститут, разом працювали. Потім мені довелося залишити роботу:

You cannot copy content of this page