Життя
Олена стояла на балконі дев’ятого поверху, тримаючи в руках чашку з холодною кавою. Внизу, на зупинці, щойно від’їхав її звичний 42-й автобус. Вона подивилася на годинник (07:47). Як
Мама Богдана, пані Стефанія, була з тих жінок, що коли вже щось вирішили, то швидше Дніпро потече назад, ніж вони передумають. Їй було шістдесят два, але енергії вистачило
Мама зникла в грудні. На роботі аврал, Андрій запросив друзів на новорічні свята, тато лежав у лікарні після операції. Їхати до Києва і з’ясовувати, куди поділася мама, Юлі
Інна хотіла помститися новому сусіду зверху, який щодня відточував свої навики на барабані. І зовсім несподівано жінка знайшла кохання. І ним виявився зовсім не сусід зверху. Інну Володимирівну
— Тоню, ти ж знаєш, що я Святому Миколаю не вірю з шостого класу, коли знайшла валянки під ліжком, а не під подушкою, — сказала Ніна Василівна, ретельно
— Заходь, не соромся. Дружина на роботі, тож ти можеш почуватися як вдома, – почула Анна з кімнати і не придумала нічого кращого, як заховатися в шафу. —
Коли Микита вперше запитав у мами: “Хто мій тато?”, йому було шість років. Мати церемонитися не стала, вигадувати казку про загиблого льотчика теж, сказала просто й ясно: –
– Свєтко, ми їсти хочемо! Годі вже лежати! – роздався над вухом незадоволений голос чоловіка. Голова розколювалася, горло дуже боліло, ніс закладений! Спробувала встати – тіло наче ватне.
Над селом Вербівка вже зійшла перша зірка – та, що віщує Різдво і збирає родини за столом. У великій, щедро прибраній хаті сім’ї Ковалів панувала урочиста тиша, овіяна
Племінниці залишалося кілька місяців – лікар сам це Насті сказав. До племінниці Настя ходила старанно, хоч і не любила її. Уся справа була в мамі, яка більше любила