Життя
Автобус із Івано-Франківська висадив її на зупинці біля старого магазину, і Олена довго стояла з валізою, не наважуючись зробити перший крок. Село майже не змінилося. Та сама калюжа
Субота в квартирі на Позняках пахла однаково останні двадцять п’ять років: хлоркою для кахлю, лавандовим кондиціонером для білизни і тушкованою капустою з чорносливом. Олена стояла над плитою, підібгавши
Кава в чашці давно охолола, вкрившись матовою плівкою, схожою на тонкий шар весняного березневого льоду. Олена сиділа за масивним дубовим столом у вітальні й дивилася на білий аркуш
Запах старого дерева, лаванди та корвалолу — це все, що залишилося від Марії Іванівни. Після похорону минуло дев’ять днів. Мій чоловік, Андрій, послався на терміновий проєкт на роботі
— Ти знову починаєш вигадувати дурниці! Тобі завжди треба витратити більше грошей на всяку непотрібну дизайнерську нісенітницю! Який ще світлий відтінок? Ти що, не розумієш, скільки це все
— Вибачте, будь ласка, я візьму лише хліб, можна перед вами? Чоловік виявився доброзичливим. Він окинув її поглядом, кивнув і відповів із посмішкою: — Та звісно, ставайте. Буденна
— Ого! Послухайте її! — вигукнув директор, різко відкинувшись на спинку свого шкіряного крісла. — Ти тільки подивися на неї! Тут проєкт на межі зриву, а вона першим
Соломія прокинулась від того, що мати гупала каструлею так, ніби хотіла розбудити не доньку, а весь куток. — Вставай, — сказала Ганна Петрівна, не обертаючись від плити. —
Жовтень того року видався теплим і тихим. Листя з лип на алеї опадало повільно, ніби ніхто нікуди не поспішав. Оксана котила перед собою візок, у якому спала семимісячна
Теща привезла щеня без попередження, а вставати о шостій ранку почав зять: через місяць він перестав мовчати Діма прокинувся за чотири хвилини до будильника. О шостій нуль-нуль почнеться