Я вийшла заміж досить рано. Мені було всього лише 19 років. Навіть в свої роки прекрасно розуміла, що потрібно забути про гулянки і розваги. Так я і зробила.
Наpoдила чоловікові сина, а вже через три роки подарувала ще одного. Стала домогосподаркою, а чоловік став нас забезпечувати матеріально. Всі подруги мене називати «квочка» і показували пальцем.
Все було в моєму житті прекрасно. Чоловік Володимир був турботливий, вірним і прекрасно заробляв. Я дітей і чоловіка оточувала турботою, любов’ю. Про подруг забула, адже часу у мене майже не було.
Не помітила навіть, як все в житті змінилося. Чоловік став постійно затримуватися на роботі, а потім і зовсім їздив в тривалі відрядження.
Одного разу мені зателефонувала якась дівчина, детально розповіла про всі пригоди чоловіка. З’ясовувати стосунки не стала, просто запитала, хто дама, яка мені дзвонила.
Вова не викручувався і відразу мені сказав, що у нього є інша і вже давно. І взагалі він відразу після розмови зібрав всі свої речі і пішов з дому. Повертати його в сім’ю я не збиралася, та й не бачила сенсу.
Найприкріше для мене стало те, що чоловік під час моєї відсутності вивіз з моєї квартири все. Він не залишив дітям і мені навіть посуд. Зрозуміла відразу, що потрібно щось змінювати у своєму житті.
Головне, що мені потрібно було годувати і одягати дітей. Вийшла на роботу продавцем, а дітей відправила в садочок. Через суд домоглася елементів, правда не отримала ні копійки. Чоловік просто зник і ніхто не міг його знайти.
Звичайно, грошей нам не вистачало, і ніхто нам не допомагав. Батьків у мене немає, я з дитячого будинку, а свекруха і зовсім від нас відцуралася. Загалом ні на кого я не розраховувала.
Школу я закінчила із золотою медаллю, але ось університет не змогла закінчити. Вирішила почати все з чистого аркуша і вступити до університету на спеціальність – лінгвіст.
Було просто неймовірно важко працювати і заочно навчатися. На щастя, мені вдалося закінчити університет, і професор допоміг мені знайти гідну роботу. Я почала працювати у його дочки в туристичній компанії.
Почала працювати помічником керівника. Не минуло й року, стала займати посаду заступника директора.
Дочка мого професора змогла побачити в мені потенціал. Тепер на моїх плечах фактично трималася ціла фірма. З господинею компанії ми стали товаришувати.
Одного разу я поверталася додому і зустріла біля магазину своїх колишніх подруг, які свого часу відвернули від мене ніс. Вони просто не очікували мене побачити зовсім іншою, адже пам’ятали «квочкою». Тепер мене просто не впізнати, я стала іншою і зовні, і внутрішньо.
Незабаром на порозі моєї квартири з’явився і колишній чоловік. Він сильно змінився і став схожий на старого мужика, якого попсувало життя.
-Бачу, що у тебе все добре. Знайшла собі кращого? – заявив мені колишній чоловік.
Читайте також: До 50 Ганю ніхто так і не посватав, а потім пішла заміж за вдiвця і розцвіла наче квітка
– Звичайно, знайшла, – відповіла я.
– Може, розкажеш, хто цей чоловік?
– Нікого я не знайшла. Я нарешті себе знайшла.
Після я закрила перед носом чоловіка двері. Найдивовижніше, що колишній навіть нічого не запитав про дітей.
Я дуже вдячна чоловікові за те, що він мене кинув. Без такого поштовху не змогла б досягти того, що у мене є.
