Я з чоловіком познайомилася в інституті, ми вчилися з ним в одному вузі, на одному курсі, тільки факультети були різні. Була студентська вечірка, там ми і познайомилися, обмінялися номерами телефонів і почали зустрічатися. Перед самим закінченням ВНЗ ми разом з ним орендували квартиру і стали жити разом. Потім подали заяву в РАЦС і через три місяці ми стали чоловіком і дружиною.
Нас запросили на роботу на завод, мене бухгалтером, а чоловіка інженером туди ж. Через три роки ми взяли квартиру в іпотеку, квартиру ми брали відразу велику, щоб було місце і нам і нашим дітям. Було дуже важко, але ми ж були молоді, нам було все ні по чому.
Коли нам залишилося платити п’ять років за іпотеку (ми її брали на 10 років), у нас народилася дочку. Нашому щастю не було меж. Після декрету дочка пішла в дитячий садочок, я вийшла на роботу і мене призначили заступником головного бухгалтера заводу. Зарплата у мене виросла в кілька разів, тепер я заробляла більше чоловіка і ми змогли набагато раніше закрити іпотеку.
Тепер ми могли собі дозволити їздити у відпустку до моря, могли жити і купувати зараз ті речі, на які я раніше тільки дивилася. Потім дочка пішла в школу, я працювала, чоловік теж працював, але я стала помічати, що він часто став затримуватися на роботі. А коли приходив додому, від нього несло не моїми парфумами. Але коли я починала говорити йому це, він завжди відповідав мені, що це мої фантазії. Так тривало майже три роки, і тут на роботі до мене підійшла молода, красива дівчина. Вона сказала, що є коханкою мого чоловіка, що вона чекає дитину, і що мій чоловік хоче піти від мене, але їм нікуди йти, і вона попросила мене звільнити їм квартиру.
Коли чоловік прийшов додому, я зібрала йому валізи і сказала: «До мене сьогодні підходила твоя кохана жінка, вона мені все розповіла, але вона хоче, щоб я звільнила вам квартиру. Так ось, мій дорогий, я навіть не подумаю цього робити. Не залишиш дитині квартиру – пущу по світу. Квартиру продамо, я заберу собі гроші за свою частину і за частину дочки, а тобі віддам третю частину. Ти нічого не купиш на неї, так, що віддай свою частину квартири мені, так буде справедливо, а я не буду подавати на аліменти».
Чоловік відповів: «Я згоден на твої умови, завтра підемо і оформимо всі юридично. Зрозумій ти мене, я не можу більше тебе любити, ти ж моя ровесниця, а мені хочеться любити молоду, сильну і красиву жінку. Дякую, що ти мене розумієш”.
Ми на наступний день пішли і все оформили через юриста, – ми з чоловіком розійшлися. Дочка сильно переживала відхід батька з сім’ї, вона хотіла з ним спілкуватися, але його нова дружина її вигнала, коли дочка пішла до батька в гості. З тих пір минуло два роки, чоловік почав приходити до мене і проситися назад, але це вже було неможливо, у мене вже був чоловік, і я збиралася за нього заміж. Моя дочка з ним дуже дружить, у них хороші стосунки.
А друга дружина мого колишнього чоловіка, коли зрозуміла, що я не збираюся їхати зі своєї квартири, то просто вигнала свого коханого чоловіка і сказала: «Я думала, що ми з тобою будемо жити в твоїй квартирі, а ти все залишив їй, ось тепер іди до неї і живи з нею».
Чоловік пішов із заводу, ця дівчина теж звільнилася, де вони живуть і ким працюють, мені особисто не цікаво. Він отримав те, що хотів: захотів молодицю, а утримати її не зміг. Але це вже не мої проблеми, найголовніше, що в моїй родині зараз все добре. У мене є людина, яка любить не тільки мене, а й мою дочку.
Фото ілюстративне з вільних джерел
