У мене дуже непроста ситуація, і прошу вашої думки і поради. З моїм чоловіком я вже 7 років разом, з них 4 в шлюбі. Він у мене перший і єдиний. До слова, мені 24 роки, йому 30.
З цих 7 років стосунків я його 4 роки чекала з в’язниці (він сuдiв за статтею «Умиcне заподіяння тяжкoї шкoди здоpoв’ю», побився, коли я була вaгiтна). Наpoдила йому дочку, їй майже 4 роки. Я – сирота, немає ні житла, ні родичів, тільки чоловік і дитина. Освіта у мене 11 класів. На момент знайомства я була на першому курсі, через любов і його ревнощів кинула навчання і працювала в його місті.
До того, як його зустріла, жила з опікуном (вона живе своїм життям, у неї багато своїх дітей, прийомних і онуків).
І ось чоловік мене постійно жене працювати в офіс чи банк (без освіти), зараз робота у мене вдома з волоссям. Коли він вийшов з в’язниці, не працював, nив, гyляв, пiднiмав руку на мене. Мені йти було нiкуди зовсім.
Читайте також: “Хотіла колишньому чоловікові просто ніс утерти, а вийшла така помста, що й сама відійти не можу”
Тут він відправляється працювати в море. Я вступила на заочне відділення і кажу: «Додай мені 4 тисячі, не вистачає на навчання заплатити». Я сама всю основну суму заробила, а він мені каже: «А жити ти на що будеш? А за садочок, квартиру чим платити? Ні, ні. Знайди собі мужика і нехай він тобі платить навчання».
В місяць він нам на все про все дає 2 000. Це і на дочку, і за квартиру, на все в загальному. І я от не знаю, мені здається, це остання крапля. Шукати когось потрібно, поки він в морі. Боюся вчитися починати. І жити з ним теж.
