Тетяна з Віталієм прожили п’ятнадцять років в законному шлюбі. Здавалося, все було чудово, вона вчитель в школі, він інженер на одному із заводів міста. По молодості купили трикімнатну квартиру в іпотеку, успішно розрахувалися за неї. Ростили лапочку дочку, в загальному все як у всіх.
Але, як іноді буває, все хороше закінчується. Чоловік як сказився, вік вже під сорок, а потягнуло на молоденьких. Став погулювати. Тетяна терпіла, терпіла, хотіла зберегти сім’ю заради дочки, але його нахабство зашкалювало, вирішила розлучитися.
За рішенням суду розділили квартиру, їй з дочкою вистачило грошей на невеличку двушку. Нехай не в центрі міста, так це було вже й не важливо. Чоловік зміг придбати собі тільки малосімейку.
Зробила Тетяна в цій квартирі ремонт, вклала в неї всю душу, обставила меблями і технікою. Хай живе нове життя, але не тут то було. Отримала Тетяна повістку до суду, що стало для неї великим шоком. Ледве дочекалася дня суду. А коли все закінчилося, все перевернулося з ніг на голову.
Виявляється, поки вони ще жили в шлюбі, чоловік набрав кредитів більш як на 200 тисяч гривень, а після розлучення і розділу квартири подав до суду на колишню дружину, мовляв плати половину. Хоча Тетяна ні копійки цих грошей не бачила.
Віталій, виявляється, спускав все на своїх молоденьких дівчат. Одній машину купив, інший шубу, третю на море звозив. Ось така от історія. Залишилася жінка з дитиною і майже 5 тисяч доларів боргом, а колишньому чоловікові хоч би хни. Бувають же такі нахабні і безсовісні екземпляри, по іншому не назвеш.
Квартиру їй схоже доведеться продати, таких грошей взяти ніде. А борг виплачувати потрібно.
