fbpx

Чоловіка я знайшла майже відразу – він розсівся на червоному дивані за столиком, в оточенні молоді. А на колінах у нього сиділа Яна. З боку це виглядало так огидно, тулилася Яна до Міші явно не як сестра. Після цього я зібрала речі і подала на розлучення

– Яна, сестра мого чоловіка, – розпещена дівчинка. Улюблена молодша дочка, на хочушки якої працювала вся родина. А як свекра не стало, лавочку прикрили: зарплата свекрухи в рази менше, ніж приносив в конверті її чоловік.

Останні роки Яні не перепадає нічого: ні дорогих телефонів, ні модного одягу, ні грошей на кишенькові витрати. – розповідає Світлана. Яна вчиться очно, отримуючи пенсію по втраті годувальника. Підробляти дівчина і не намагається – пенсії позбавлять. Вона вважає за краще чіплятися за виплати, які їй щомісяця переводить пенсійний фонд.

– Варто було мені купити собі що-небудь, як Яна, тут як тут. «Ой, яке гарне плаття! У понеділок одягну його на лекції, однокурсниці лопнуть від заздрості!» Я їй пояснювала, що плаття куплене на весілля до сестри. У відповідь чула: «Інше одягнеш! У тебе багато суконь. У мене ж немає людини, яку можна доїти, як ти доїш мого брата!»

Коли Світлана купила собі машину, заздрості Яни не було меж. Молода зовиця зі шкіри геть лізла, намагаючись випросити у старшого брата машину його дружини собі в дар.

– Чоловік її тоді серйозно образив, як слід накричати. Вона з нами майже півроку не розмовляла. І це був найкращий час, за весь час мого шлюбу. Ми з Мішею зійшлися, коли Яна школу закінчувала. Зібрали її на випускний, все оплатили. А вона, на свою пенсію, напоїла весь клас. Я її тоді вночі з поліції забирала, разом з матір’ю чоловіка. Скільки я тоді про себе приємного дізналася. І брата вкрала, і гроші його стали тільки в мою кишеню текти. Мені було образливо. Я отримую більше, ніж Міша. І бюджет у нас роздільний був, він так вирішив.

Неприязне протистояння все наростало. Дрібні капості, на кшталт підкинутих в квартиру Світлани та Михайла чужих сімейок і попсований одяг, стали приводом закрити перед зовицею двері квартири.

– Чоловік з сестрою бачився на нейтральній території і чітко тримав дистанцію. Жебрацтво набуло сучасну форму: моя сторінка в соціальній мережі ретельно оглядалася і приходило повідомлення «Хочу цю блузку!», З прикріпленою моєю фотографією. А її вересневе прохання стала зразком маразму.

Світлана випадково виявила у чоловіка в телефоні повідомлення від Яни: привіт я йду на день народження до Зої з п’ятого курсу. Там всі будуть з хлопцями своїми. А я одна, мене мій кинув. Сходи зі мною а, ну плиз, братику, ти у мене найкращий. Довгі вмовляння, згода Михайла. Домовленість піти в клуб «Сяйво» 28 вересня, в п’ятницю. Як її коханого.

– Я прибрала телефон відразу. Вдала, що ні про що не знаю. 28 ввечері чоловік подзвонив і сказав що затримається на роботі. Але я-то знала про його плани! Мовчати не стала, сказала, що знаю куди він зібрався. «Я просто допоможу сестрі. І все. Буду пізно.» – відповів мені чоловік. Я зібралася, трохи випила – для хоробрості, і поїхала в цей клуб.

Чоловіка я знайшла майже відразу – він розсівся на червоному дивані за столиком, в оточенні молоді. А на колінах у нього сиділа Яна. З боку це виглядало так огидно, тулилася Яна до Міші явно не як сестра. Мене мало не знудило, я поїхала додому і лягла спати. Вранці я стала збирати речі.

– Що такого? Брат виручив сестру! Будь хто на його місці вчинив би так само! – дивувалася свекруха Світлани.

– Світлано, так як ти не розумієш? Яна погрожувала кинути навчання і піти в жінки зі зниженою відповідальністю! В мене не було вибору! – вмовляв дружину Михайло, – повернула ж, в цілості й схоронності! Позичила всього на вечір. – усміхалася Яна. А Світлана зібрала речі і подала на розлучення.

– Я чекаю дитину. Спочатку була твердо впевнена – Міша про це не дізнається. Зарплата у мене пристойна, декретні хороші будуть. Жити є де – спасибі бабусі. А потім я почала сумніватися. Начебто, батько повинен знати про те, що скоро він стане батьком. Але, з іншого боку, не хочу мати нічого спільного з цією сім’єю.

Я не знаю, як вчинити. Розповім все Міші, помиримось – я дійсно люблю чоловіка. А від Яни нікуди не дітися. Що вона в наступний раз придумає? Погрожуватиме, що з даху зістрибне? Вона знайшла спосіб маніпулювати братом. І я боюся, що свого Яна не упустить. Я заплуталась. Я кілька місяців живу в підвішеному стані. Сил більше немає. А як буде правильно – не знаю.

Фото ілюстративне спеціально для сторінки Особлива

You cannot copy content of this page