Чоловікові не подобається, що я ходжу в домашньому халаті, а що – мені що, в вечірній сукні ходити? Він не розуміє, каже, що вже на інших дівчат на вулиці задивляється – мовляв, бачу, йде дама з коляскою, виглядає як цукерка – нафарбована, доглянута, з зачіскою!

Зараз мені 41 років, у мене є діти, я відчуваю, що дуже змінилася. Андрій каже: «Тоді хоча б удома для мене робила собі макіяж». Скажу відверто: я жодного разу не пошкодувала про свій вибір.

Зміни в моїй зовнішності побачив і чоловік, і йому це не дуже подобається .  До речі, я чесно намагалася сісти на дієти, але результату не було, зайві кілограми залишалися на своїх місцях.Але чого він очікував, з віком такі зміни неминучі. Познайомилися ми з Андрієм 11 років тому, тоді я була красива і худенька, але я ж була ще дівчина – вільна, без всяких проблем, було багато часу доглядати за собою. Після того як ми розписалися, я народила першу дочку. Жінки мене зрозуміють – я набрала вагу, але потім скинула протягом року, і все одно чоловікові нічого не подобалося.

Я засіла вдома, виходила тільки на прогулянку з дитиною. Ну що мені себе прикрашати – хвостик зробила – вже зачіска. Робити макіяж перед виходом на вулицю, я теж перестала – який сенс витрачати косметику, хто мене там бачить крім таких матусь, як я.

Після народження другої дитини я погладшала ще більше. Андрій знову почав говорити: «Худни-худни».

Але хіба це важливо для шлюбу, якому понад 10 років. Я хороша мама і господиня, ну що чоловікам ще потрібно ?! Ніколи не було такого, щоб чоловік, прийшовши з роботи, був би голодний, гаряча вечеря завжди на столі! Так, я трохи повна і не фарбуюся вечорами, бо не вважаю це за потрібне. Але коли ми з чоловіком на свята кудись ідемо, я обов’язково роблю і зачіску, і макіяж. А вдома навіщо все це. Але чоловікові не подобається, що я ходжу в домашньому халаті, а що – мені що, в вечірній сукні ходити? Він на день народження подарував мені домашній костюмчик, але його шкода просто так затягувати – дві дочки непосидючі, то в борошно влізуть, то фарбами мене вимажуть, то ж шкода вдома щось нове одягати.

А чоловік повернувся з роботи і каже: «Ти знову в халаті ходиш? Ну так може вона не втомлюється, і грошей у неї на косметику багато, хай собі йде! Я ж просив тебе вдома гарно виглядати». Він не розуміє, каже, що вже на інших дівчат на вулиці задивляється – мовляв, бачу, йде дама з коляскою, виглядає як цукерка – нафарбована, доглянута, з зачіскою!

У нас сім’я хоч і не бідна, чоловік добре заробляє і машина навіть є, але особисто я краще іграшок дітям куплю, ніж витрачу на себе. А на рахунок зачіски – зранку встану, хвостик собі зроблю – стандартна зачіска всіх мам. Але найгірше чоловікові не подобається, що я не розвиваюся. Каже, що зі мною нема про що розмовляти і що я його не цікавлю. Його дратує, що я з подругами говорю тільки про дітей і обговорюю плітки і все.

Чоловік мені говорить, що я знаходжу час, щоб в інтернеті посидіти, значить, і самоосвітою можу зайнятися, а не іграми і базіканням в форумі про дітей. Ось на цьому грунті останнім часом з чоловіком у нас і виникають непорозуміння. Я відчуваю, що перестала подобатися своєму чоловікові. Мені так прикро! Це він на роботу ходить, людей бачить і спілкується, а я з дітьми весь день в клопотах. Тільки, чесно кажучи, я дуже боюся, що чоловік мене кине.

Але що мені робити? Схуднути мені важко. Тільки що хіба нафарбуватися.

Фото з pixabay.com