Чому дуже важливо читати ранкову і вечірню молитву?

Одна православна жінка поставила таке запитання: «У мене четверо дітей. Періодично молодший не спить по ночах. Трапляється так, що вранці прокидаюся, коли мене будять діти і відразу починаються домашні турботи – зібрати в школу, одному треба одне, іншому – інше. Діти читають правило Серафима Саровського. Та чи досить мені помолитися разом з ними, а повне правило відкласти до приходу няні?”

На це питання відповідає протоієрей:

«Молитовне правило (хоча б ранкове) краще не скорочувати і не переносити на більш пізній час. Але якщо виникають непереборні обставини, що не дозволяють Вам читати його «перш всіх справ», та ще почекавши, поки заспокояться усі почуття, то можна поступити і так, як Ви пропонуєте.

Однак знайте, що ранкові молитви «вибудовують» день, як помолишся — так і проживеш. І не тільки Ваш день, але і день Ваших домочадців залежить від Ваших молитов. Тому, якщо вже порушився через неспокійного малюка порядок молитовного правила, то не забувайте на сповіді повідомити про це священику. Може бути, тоді малюк буде спокійніший.

А то, якщо весь час поступатися обставинам, виправдовуючи свою слабкість служінням близьким, обставини почнуть розвиватися, натхненні можливістю поглинати частину за частиною, шматочок за шматочком, Вашого благочестя. При тому, як показує досвід, для матусь такими обставинами, швидше за все, являться проблеми дитячих хвороб.

Молитовне правило — дивовижне явище! Воно, коли відбувається неухильно, служить нам огорожею, підтримкою, компасом життя. Воно здатне змінювати і саме наше життя.

Читайте також: У суботу та неділю кожному варто прочитати Псалом 142 – сильна молитва у важкі моменти життя

У притчі про таланти є слова: «Бо кожному, хто має, дасться йому та додасться, а хто не має, відніметься і те, що має» (Мф.25,29). Їх можна віднести до молитви. Там, де молитви мало, де вона скорочується — вона і зовсім віднімається. Бійтеся скорочення молитов.

Втім, як і до всякого діла, до молитовного правила слід підходити розумно і не доводити до абсурду, що чудово висловлює прислів’я: «Застав дурня молитися — він і лоба собі розіб’є». Так що не створюйте собі «правила на правило», а кожен раз дійте за обставинами. Але, все ж, шкодуючи про свою слабкість, не забувайте говорити про неї на сповіді».