Акцентуація характеру – це не хвороба. Лише яскраво виражена характеристика поведінки, нижня межа норми.
У людині з параноїдальною акцентуацією вживаються дві особи: одна – всемогутня, друга – нікчемна. Так розвивається в них внутрішній конфлікт.
У них проблема, що живуть вони у світі ворожому, проектують свою злість на інших, провокують на інших агресивну поведінку. І самі проявляють драматизм, агресію. Їх механізм переривання контакту – проекція.
Параноїдальна акцентуація формується до тридцяти років і полягає в наполегливості і завзятості при досягненні цілей.
Вони цілеспрямовані і рішучі, розумні і начитані, мають нестандартне мислення. Аналізують свої і чужі вчинки, передбачають результат. Можуть проявляти схильність до надмірного контролю над близькими, підозрілості, відрази до людей.
Такі люди невдоволені собою і бояться, що оточуючі подумають про них погано, вони не вміють говорити “ні”, дають обіцянки, які не збираються виконувати, прагнуть бути унікальними.
Якщо ваші знайомі саме з таким характером, головна стратегія в комунікації з ними – бути стійкими, зокрема до їх провокації. Показати, що їх злість береться внаслідок уразливості. Показувати свою уразливість і що з нею можна обходитися по-іншому, для налагодження контакту з іншими людьми.
Звідки береться така акцентуація: з сім’ї, у якій багато критики і приниження, а коли дитина звертається за підтримкою – висміюють, відмахуються, нападають.
***
Часто ми говоримо фразу “Чому мені ніхто про це не розказав раніше?”. Вона завжди супроводжується інсайтом, овва-ефектом. І після цього життя вже не є таким, яким було раніше.
Публікуємо серію розмов з психологом Антоніною Агіловою про теми, які можуть змінити розуміння, ставлення і життя в цілому.
Попередню розмову можна прочитати тут⇓.
Автор – Антоніна Агілова, психолог. Ексклюзивно для Оsoblyva.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
