Я познайомився з жінкою на дні народження у друга. Дуже симпатична дівчина. Видно було, що вихована, інтелігентна.
Запросив її на побачення, потім ще на одне. Начебто все відмінно. Але чим довше зустрічався з нею, тим сильніше стали вимоги по відношенню до мене і стереотипні фразочки, на кшталт: “Чоловік повинен!..”, “А справжній чоловік!..” і подібні.
Через пару тижнів після знайомства я дізнаюся, що у неї дитина від попереднього шлюбу. З’ясувалося це абсолютно випадково. Було дуже незрозуміло, чому вона приховувала дитину. Я абсолютно нормально ставлюся до дітей. Ну є дитина. Ну і що? Для чого її приховувати? Щоб потім вже було пізно?
Далі було цікавіше. Жінка швидко взяла мене “в оборот”. Несподівано вона з дитиною переїхала до мене в квартиру. Але все б можна було пережити, якби вона постійно не прикривалася дитиною. Якщо щось потрібно зробити на вихідних – “їй важко, вона ж з дитиною!”. З моїх грошей стала одягати і збирати дитину до школи. Свою зарплату витрачала виключно на себе.
Невдовзі ми розійшлися. В той момент я вирішив, якщо і буду коли-небудь зустрічатися з дівчатами, то тільки з тими, у кого немає дітей. Не готовий знову до таких випробувань.
Фото спеціально для Osoblyva.com
