Ми одружені уже більше 35 років років. Мені було лише 18, коли ми розписалися. Веселе весілля в студентському гуртожитку, самостійно зшита сукня (білі застібки для якої шукали всім потоком по всьому місту).
Але, напевно, юридичний вибирають люди з певним складом розуму. Так що, довчилися ми без декретних відпусток, почали активно будувати кожен свою кар’єру. Після гуртожитку, зняли кімнату у милої жінки. Вона стала нам незамінною помічницею в подальшому. Спершу – готувала, а потім – няньчила нашу доньку, яка народилася «без відриву від справи».
Я майже одразу вийшла на роботу. Доводила, що можу бути «не гірше чоловіків». Так, до речі, з цієї тіткою Танею і переїхали в нову трикімнатну квартиру. І слава Богу! Чоловік отримав чергове звання, а я моталася по відрядженнях.
Дякую долі, що ця Танюша примудрилася прищепити дочкіи повагу до нашої роботи; що змогла дати їй ту любов і турботу, яку ми просто не встигали дати. Вона виростила нам чудову і турботливу дитини. Яка так само, непомітно для нас, перетворилася в самостійну і розумну жінку.
Прозріння прийшло несподівано, на весіллі моєї дівчинки. Ми приїхали з чоловіком на різних машинах. Я, як суддя, втомилася за тиждень просто неймовірно. Чоловік постійно відповідав на телефонні дзвінки. А тітка Таня поправляла фату і метушилася навколо. Це вона була в курсі хто і коли довезе вино в ресторан і телефонувала водію, що під’їхав лімузина. Це їй дочка кричала «потримай спідницю, поки я взуюсь» і у неї питати чи не розмазалася помада.
А ми, мама з татом, були, скоріше, запрошеними гостями. Ціле життя промайнуло непомітно. І що було у мене, крім роботи? Я довела всім, що можу скласти конкуренцію чоловікам. Всі погодилися і тепер я працюю за двох чоловіків, раз я така молодець. А чоловік? Він просто став якимось родичем, другом, печаткою в паспорті, статусом … Коли ми били з ним наодинці? Коли взагалі останній раз цікавилися що на душі у кожного з нас?
Давид з’явився в моєму житті несподівано. Він виявився новим знайомим зятя. Компанійський, відкритий і веселий він якось відразу знаходив підхід до людей. Відзначався своїм почуттям гумору. Змусив навіть мене сміятися від душі. Дізнався, де працюю і приїхав до кінця робочого часу. Навіть не можу пояснити чому погодилася сходити з ним на чашку чаю.
Можливо, просто хотілося чогось незвичайного. Моя бездоганна репутація навряд чи б постраждала від бесіди з молодим чоловіком. Навіть якби хтось побачив нас в громадському місці, всі б вирішили, що це – просто переговори.
Але ці «переговори» перетворилися на повноцінні побачення. Кожен раз, йдучи на зустріч, не розуміла, чому я це роблю. І просто розквітала, коли бачила Давида. Він, як ніхто інший, вмів слухати. Наприклад, я розповіла, що пам’ятаю білизну в дивну ромашку, яка була в пологовому будинку. Після цього стала любити ці польові квіти. На наступну зустріч він приніс букет ромашок, а пізніше – рушник в ці квіточки.
Коли в спільну поїздку чув про запах, який мені сподобався на базарі Стамбула, він купував свічки з цим ароматом. Потайки клав мені їх у валізу. Він залишав у моїй сумочки звичайні кулькові ручки, якщо хоч якийсь їх елемент був мого улюбленого, винного кольору. Постійно піднімав мені настрій.
Здається, я почала змінюватися. Причому не тільки внутрішньо, але й зовні. Мені було не по собі, що я нагадую, скоріше, його маму. Тому зважилася на кардинальні кроки: ліпосакцію і пластику. Звернулася до стиліста і переглянула гардероб. Всі навколо просто щелепи втрачали, коли побачили мене після чергової зміни. Але, я намагалася тримати в таємниці мого коханого хлопчика.
Сестра не витримала цієї гри і зважилася на відверту розмову. Змусила зізнатися, що зі мною відбувається. Що вона хотіла почути цікаво? Для неї Давид – простий альфонс, який може зруйнувати мій «безбідний» шлюб, моє «щасливе» життя. Як пояснити їй, що в моєму житті з’явився справжній Пітер Пен, який може навчити моє серце знову «літати»?
Звичайно, я розумію, що у цих стосунків немає майбутнього. Хоча про що я говорю? Фізична близькість з Давидом трапляється не так-то й часто. Зате душевне тепло його мені так потрібно!
Хтось недавно доніс моєму чоловікові, що у мене з’явився молодий коханець. Це стало ще одним одкровенням для мене. Мій чоловік не став лаятися і навіть з’ясовувати чи правда це. Він просто поцікавився, чи є в моїх планах розлучення і поділ майна. А після моїх слів, що я не збираюся нічого змінювати, вибачився, що не приділяв мені належної уваги і знову пішов у свою кімнату розмовляти по телефону.
Фактично, він дозволив мені жити в своє задоволення, зберігаючи наше звичне середовище перебування. Отак все і продовжується, як довго – сама ще не знаю
