Історія заснована на реальних подіях. Всі імена змінені з етичних міркувань.
Батьки сестер Маші і Даші помepли. Тоді дівчаткам було по 14. Їх взяла до себе тітка, яка жила в невеликій квартирі зі своїм чоловіком і сином Максимом.
Звичайно, дівчатка не голодували, але і шоколадку бачили виключно у святкові дні. Опікуни на них не витрачалися, дбали тільки про власного сина. Джерело
«Все одно тут набагато краще, ніж в дитбудинку», – думали дівчата і продовжували жити, як раніше. Вони хотіли вчитися, але тітка говорила, що це марна трата часу і грошей. Краще відразу після закінчення школи влаштуватися на роботу і заробляти гроші.
Після закінчення 9-ого класу дівчата пішли зі школи і вступили в медучилище. Коли їм виповнилося по 18, тітка завела розмову про батьківську хату.
– Все одно там ніхто не живе. Краще продати дім або ж здавати.
Маша і Даша не знали, що сказати. Адже у них не було ніяких знань або навичок, щоб займатися цим питанням.
– Ви не хвилюйтесь. Я все зроблю сама. Все одно зайві гроші вам не завадять. Тільки ось потрібно буде підписати один папір.
Дівчата, тітка і її чоловік поїхали до нотаріуса, підписали якусь довіреність і повернулися додому. Час йшов.
Маша жила у свого хлопця, а Даша з подругами орендували кімнату в гуртожитку. Все б нічого, але ось прийшла повістка з суду. Виявилося, що дівчатка продали батьківську хату Максиму, але самі звідти не виписалися.
Уявляєте? Тепер Максим вимагає виписати сестер з цього будинку. Ось тільки через суд. Вони давно вже не з’являються в будинку, не оплачують комуналку…
Але дівчатам пощастило, що суддя всерйоз взявся за цю справу. Почав займатися ними прискіпливо. Тітка продала квартиру своєму ж синові, хоча не мала на це права. Адже в документах, навіть в довіреності, нічого не говориться про це.
Маша і Даша не отримали ні копійки. Виходить, просто втратили будинок. Вони навіть не знали, що є власницями цього будинку. Знали лише про те, що прописані, але «господинею» була тітка. Вона, користуючись своїм правом опікуна, здавала будинок і отримувала гроші.
Дівчата подали зустрічний позов. Ніхто не підтримав тітку і її сина. Максим і його мати все заперечували, звинувачували дівчат у всіх гріхах. Але нічого не допомогло.
Договір купівлі-продажу оголосили незаконним і повернули дівчаткам будинок.
