– Дівчино, це квиток на іншу електричку. Час відправлення практично такий же, день збігається, але напрямок інший. Алла злякалася. Потрібно терміново знайти друзів! Вони їдуть не туди! Почала дзвонити, а у відповідь лише сміх

Своїм друзям Алла повністю довіряла. Не було такого, щоб вони її підводили чи кидали у скрутній ситуації. Не було такого, щоб пропустили повз вуха її прохання чи побажання.

Доки в компанії не було Діни.

Діна виявилася зарозумілою і жорстокою, але, на превеликий подив Алли, Діна подобалася всім, крім неї. Друзі не відходили від нової знайомої, постійно намагалися догодити їй і взагалі робили тільки те, що вона хотіла. Для Алли це стало проблемою, тому що проводити час із Діною їй не подобалося, а перебувати на самоті не хотілося.

Якось Діна сказала:

– У мене є ідея. Як щодо того, щоб увечері поїхати до озера? Двадцять хвилин на електричці, і всі приїхали. Дуже швидко та зручно, а головне – там чудовий пляж.

Алла не хотіла після пар кудись їхати, але ж друзі. Як жити без них?

Домовились, що поїдуть у вівторок.

На вокзалі було запорошено і душно, натовпи людей бігли з речами, хтось запізнювався, хтось незворушно читав книгу.

– Ось туди! Наша! – Крикнула Діна, вказуючи на найближчу електричку.

Діти зайшли у вагон і зайняли місця. Діна подивилася на годинник.

– Скоро рушаємо.

Окрім Діни та Алли, поїхали Іра та Олег. Алла уткнулася в книжку, яку читала другий день.

– Мені треба відійти, – сказала Діна, підводячись.

– І мені.

– І мені.

Всі троє піднялися зі своїх місць, Алла хотіла піти з ними, але Олег зупинив її.

– Нам потрібно. Ну ти розумієш. А хтось повинен сторожити місця, інакше займуть і поїдемо стоячи.

Друзі пройшли до наступного вагона, Алла їх уже не бачила.

Через три хвилини електричка рушила з місця, через десять хвилин Алла почала хвилюватися, за п’ятнадцять з’явилися контролери, які перевіряли квитки. Алла дістала з кишені свій квиток.

— Дівчино, це квиток на іншу електричку. Час відправлення практично такий же, день збігається, але напрямок інший.

Алла злякалася. Потрібно терміново знайти друзів! Вони їдуть не туди!

— Дівчино, що з вами? Ви не переплутали? Уф, що тепер робити, — добрі співробітники не лаялися і не виписували їй штраф, вони щиро хотіли допомогти.

Алла дзвонила друзям. Відповіла Іра. Хтось сміявся.

— Алло, дорога, вибач, але ми пожартували, — сказала Іра, відсміявшись, — Ми тебе не в той потяг посадили, ми в іншому напрямку їдемо. Вибач, але це дуже смішно.

Алла нічого не відповіла. Квитки купувала Діна. Алла навіть не питала, який напрямок та станція, адже вона їм довіряла. Діна, Іра та Олег зайшли сюди разом з Аллою, потім дочекалися, коли залишиться зовсім небагато часу до відправлення, і вийшли. Нині вони, мабуть, уже під’їжджають до озера.

Друзі сміялися, а вона плакала від безсилля.

— Давайте, дівчино, ми вас висадимо на найближчій станції, там можна буде пересісти на зворотну електричку. Все буде добре. З кожним може статися, добрі співробітники не чули, що Аллі відповіли друзі, і вирішили, що вона сама помилилася.

— А чи довго чекати на ту електричку?

— Ну, десь годинку доведеться почекати, але все одно це не такий поганий варіант.

Алла кивнула головою. Справді, не найгірший варіант.

З’їздила, відпочила, чудово провела час. Дякую дорогим друзям. Алла точно знала, що цього вона ніколи не забуде.