– Дочка доросла, ти забезпечена, а я ще пожити хочу, з молодою жінкою, хочу сина виростити

Весь вечір Лариса роздумувала про те, чому чоловік пішов від неї. Вони прожили разом більше двадцяти років. У будинку все є, у обох машини, а найголовніше: виростили дочку – розумницю і красуню.

Поки заробляли квартиру, збирали на одну, потім на другу машину, – все робили за згодою. Але як тільки Олег став працювати на себе і справи пішли в гору, життя сім’ї змінилася. Постійні відрядження, гонитва за прибутком все більше відлучали Олега від сім’ї. У його словниковий запас міцно увійшло слово «статусність».

Чим більше грошей, тим солідніше повинна бути машина, кабінет, навіть хоббі повинні відповідати його статусу. Посилаючись на статус, Олег завів собі коханку – молоду довгоногу. Не можна сказати, що Христина була красивою, просто вона була на багато років молодше Лариси.

Друзі розуміюче погоджувалися: став підприємцем, розвернувся широко в бізнесі, – має право. Лариса, звичайно, нічого не знала. Але здогадувалася. Вона все частіше поглядала на себе в дзеркало і помічала нові зморшки і сивину. Змінилася і фігура: з’явилася зрадницька повнота. Змагатися з худенькими дівчатами було вже дуже важко. Так, чоловік теж вже не хлопчик, давно з’явився живіт, почав лисіти, але, мабуть, чоловіки вважають, що їх зовнішній вигляд компенсується гаманцем.

Відчуваючи зраду, Лариса зібралася поговорити з чоловіком відверто, але він випередив її звісткою, що йде з сім’ї. – Дочка доросла, – сказав Олег, – ти забезпечена, а я ще пожити хочу, вже вибач за прямоту, з молодою жінкою, хочу сина виростити.

Коли Лариса плакала, він незворушно розмовляв по телефону з коханкою. На той час його коханка Христина була вже вaгiтна. Розлучившись з Ларисою, тут же одружився на Христині і привів молоду дружину в нову квартиру, подарував їй машину. А Лариса щовечора поверталася в порожнечу: вешталася по кімнатах з кутка в куток, дивилася телевізор, намагалася читати книгу. Але чим би вона не займалася, її думки знову поверталися до Олега.

Хіба думала Лариса ще п’ять років тому, що залишиться на старості одна. Раніше вона думала, що їх затишні вечори з Олегом – це найцінніше в сімейному житті. Вона з закритими очима могла налити чоловікові в кружку його улюблену норму чайної заварки і також з закритими очима насипати пару ложок цукру. Вона знала всі його звички, його нездужання, всi таблетки і ліки від сезонних недуг. Але виявилося, що чоловік ще «ого-го» – є сили, щоб ще одну дитину наpoдити і виховати.

У Олега, дійсно, незабаром наpoдився син. І він з гордістю розповідав усім друзям і знайомим, що тепер у нього є син. Він ходив з гордо піднятою головою, грyди «колесом», впевненість у погляді, – саме таким побачила його Лариса в місті. Свою біль колишня дружина пережила, переплакала; привчила себе сідати за стіл одна. Якщо вже зовсім тяжко на душі, їхала в гості до подруги або до сестри.

У вихідні обов’язково відправлялася з донькою по магазинах. Намагалася купити, хоч недорогу, але обновку. А навесні здивувала дочку тим, що купила невелику дачку. Всі відмовляли Ларису від городу, говорили, що багато часу і сил забирає. Але Лариса все ж стала дачниця. Вона садила зовсім небагато, працювала в задоволення.

Фізична праця на свіжому повітрі зробили свою справу: тiло Лариси стало струнким і підтягнутим, змінився від свіжого повітря колір обличчя. Восени, як тільки закінчувалися дачні роботи, Лариса йшла в басейн, на фітнес. Друзі та рідні відзначали, як покращала Лариса, навіть погляд змінився – став відкритим, доброзичливим. Від її зневіри і смутку за чоловіком не залишилося і сліду.

У Олега в цей час підростав син, незабаром хлопчик пішов у перший клас. Дитина росла, молода дружина гарнішала, матеріальні потреби збільшувалися, а ось сили Олега були вже не ті. Справи в його бізнесі пішли гірше, на широку ногу жити не виходило. Олегу п’ятдесят вісім, через два роки на пенсію. А він хоч сьогодні готовий все кинути і сидіти де-небудь з вудкою на березі або лежати на дивані і дивитися телевізор.

Від пива живіт Олега став ще більшим, збільшилася лисина, з’явилися глибокі зморшки на обличчі. Поруч зі своєю другою дружиною Христиною він виглядав, як старий. За його здоров’ям ніхто не дивився. Це раніше Лариса стежила, щоб він вчасно пив лiки, вчасно проходив електpoкардіогpaму. А тепер нікого здоров’я Олега не цікавило.

Читайте також: Вони проводили пaлкі ночі в обiймах однe одного. І тут як грiм серед ясного неба – зaтpuмка два тижні. Все повторилося, а потім ці діти почали до неї приходити у снах

Ні, вона не відмовлялася від свого постарілого чоловіка, але і не дбала про нього, як свого часу перша дружина Лариса. Найбільше хвилювалася про батька Яна – дочка Олега та Лариси. Вона пробачила батькові зраду. Часто дзвонила, приїжджала до нього і намагалася вмовити сходити в лікapню. Але в Олега, немов, щось надломилося: він став байдужим до життя.

Він, звичайно, любив маленького сина. Але його енергії вже не вистачає, щоб бути з хлопчиком на одній хвилі, ганяти з ним футбол, грати на підлозі в машинки, а, часом, просто не вистачає розуміння. Яна розповідала матері, як змінився батько.

На обличчі у Лариси з’являлася сумна посмішка і вона, зітхнувши, говорила:

– Двічі в одну і ту ж річку не ввійдеш. Все в минулому.