Подзвонила до мене тиждень тому моя Катька, тай каже мені:
– Ти не можеш уявити з яким чоловіком я на побачення ходила, і добрий і галантний.
Двері в машині відкриває, ручку подає, все розуміє.
Я зраділа, бо цій дівчині ніколи не щастило з чоловіками, вона була дуже щира та мила, вони цим користали, а потім йшли від неї.
– Але, маю для тебе ще одну новину.
Я знала, що після цього вона розкаже мені щось цікаве, так і сталося.
– Думаю ти пам’ятаєш того Тараса, з яким я була два роки тому.
Він ще в мене гроші позичив, а потім ми розійшлись і він не віддав.
Так ось, він мені знову написав, сказав що хоче зустрітись.
– Катю, діло звичайно твоє, але ти сама тільки що розповідала про своє класне побачення, я думаю, що не варто бачитись з Тарасом, нічого доброго з цього не вийде.
Вона замовкла, вагалась чи казати мені.
– Я вже погодилась, це тільки один раз, для того щоб своє забрати.
Мої очі закотились аж до неба, просто так це все не закінчиться.
Вона плакала більше місяця після їх розриву.
А я була біля неї, не хочу ще раз це пережити.
Пройшло три дні, Катя подзвонила знову. – Ми вчора бачилися, він так змінився, і зовнішньо, і душевно.
І мене так тягне до нього, а ще я залишилась в нього вдома, і тільки зранку додому повернулась.
– Ну скільки можна ставати на одні й ті ж самі граблі?
Він не змінився, ти знову потім будеш сльози проливати.
А я не маю часу витягувати тебе. Мене це аж рознервувало, ніби доросла людина, а вірить в казочки. Я їй згадала про всі наслідки.
А потім сіла й подумала. Чому жінки такі, чому вони не обирають спокійних та чуйних, вони обирають емоційних та нестабільних партнерів?
Автор: Настя
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
