Жити в сім’ї заради дитини дуже важко, а ще важче її зберегти. В такій ситуації вона стає розмінною монетою для батьків. Буває, що безнадійний шлюб триває роками через те, що один із подружжя намагається втримати іншого мовляв: “у нас же дитина”. Та рано чи пізно все закінчується і тоді кожен як може облаштовує власне життя.
Неля навіть не підозрювала, що в її житті може трапитися щось подібне. Та сталося трохи по-іншому.
Почалося тоді, коли Неля навчалася в одинадцятому класі і до них перевели учня. Антона він відразу здобув славу хулігана. Тому вчителька вирішила, аби вони з Нелею сиділи за однією партою – може дівчина на нього матиме хороший вплив. Адже вона була прикладом для всіх.
– Я була не в захваті від такої ідеї. З Антоном, який то чіплявся або ж просто заважав, навіть кілька разів скаржилася керівнику на нього, але так нічого й не змінилося, йому було все байдуже, – згадує Неля. – Щоранку я мріяла, аби не йти до школи, не хотілося знову терпіти різні вибрики сусіда по парті. Так минув найважчий мій навчальний рік.
Та як би складно не йшли стосунки однокласників, за місяці канікул влітку вони обоє помітили, що їм чогось не вистачає, згадували різні кумедні історії, й те що тоді здавалося образливим, зараз було просто смішним.
Літо пролетіло швидко й учні знову повернулися до школи. Та на подив однокласників і вчителів, Антон і Неля більше не конфліктували. Тепер вони були друзями, навіть і більше. Дружба потроху перейшла в симпатію, на всіх шкільних вечорах вони були разом, гуляли, ходили в кіно. Та на випускний йшли уже разом.
Дівчина весь час проводила з Антоном, а він любив розважитися з друзями. Вона мирилася з важким характером коханого, думала, може він подорослішає, стане серйознішим. Батьки хоч і не схвалювали її захоплення, та не втручалися. Сподівалися, що шкільне кохання швидко мине й донька знайде собі підходящу пару. Навчатися закохані пішли у різні заклади, часу не вистачало у обох, але майже щовечора вони бачилися. Їхні стосунки стали ближчими.
Скоро безтурботні часи закінчилися. Дівчина дізналася, що чекає на дитину. Антон був, м’яко кажучи, здивований такою звісткою. Молодята відгуляли весілля, а вже через півроку у них на свійт з’явилася донечка. Хоч стосунки між обома родинами були напруженими, та опікуватися немовлям допомагали обидві бабусі.
Молоді батьки мали вдосталь часу на себе. Але спільне життя в них не надто ладналося. Одна справа – безтурботно зустрічатися, а інша – жити разом. Навіть через шість років спільного життя мало що змінилося. Антон хоч і непогано заробляв і забезпечував дружину з дитиною, все одно жив своїм життям. Нерідко Неля шукала його у закладах, де чоловік зазвичай любив бувати, влаштовувала йому “свято”, та все було марно.
Зрада стала кінцем…
Фото спеціально для Osoblyva.com
