– А тобі аби погуляти та потанцювати. Про серйозні справи думати зовсім не збираєшся! Мільйон раз тебе просив, більше без мого відома не ходи нікуди. Хоча б просто попереджай. Я ж хвилююсь за тебе! Ну справді, невже так складно?
– Раз ти такий весь серйозний, то нам з тобою не по дорозі. Я хочу пожити для себе. – Відповіла я Сергію. Після цих слів я розлучилася зі своїм першим хлопцем. Думала, що потім ще тисячу таких знайду. Молода зовсім була, вітер гуляв в голові. Пошкодувала я? Так, досі шкодую. Чим я тільки думала, коли йшла від Сергія? Навряд чи я зможу себе пробачити коли-небудь.
А зараз, після розлучення зі своїм чоловіком, так і дня не проходить, щоб я не згадувала про своє перше кохання. Навіть і не знаю, навіщо заміж виходила, ніколи ж не любила його. Втім, як і він мене. І ще, він завжди рахував гроші. Просто завжди. Навіть зароблені мною.
– Тебе не було три доби, на зв’язок востаннє ти виходив позавчора! Що мені залишалося думати?
– Я ж тобі сказав, що на роботі у нас трапився завал і я залишився розгрібати купу проблем. Я все ж начальник виробництва і на моїх плечах лежить вся відповідальність.
– А чому на зв’язок не виходив? Я ж переживаю за тебе.
– Я ж сказав тобі, що я на роботі! Хіба не зрозуміло було, що я додому повернуся не скоро? Скільки разів вже траплялося таке, що мені доводиться залишатися на роботі на кілька діб. – Кричав він на мене.
Якщо чесно, я не знаю насправді, чи був мій колишній чоловік весь цей час на роботі, чи він пропадав десь ще. Дуже багато було факторів, які ніяк не вкладалися в моїй голові. Він ніколи не говорив мені, чим саме він займається на роботі, коли зникає на кілька діб. Відмовляється, що роботи багато і все. Часто не виходить на зв’язок в ці дні.
Раз він начальник виробництва, то і заробляти повинен багато. Але у нас ніколи не водилося багато грошей. Чоловік завжди рахував гроші, і мої теж.
– І ти так зайнятий, що ні хвилини не можеш приділити на те, щоб поговорити зі своєю дружиною!
– Я не зрозумів, ти мене в чомусь підозрюєш? Якщо є що сказати, то говори прямо! – Він відразу починав кричати, коли йому щось не подобалося.
– А що тоді відбувається? Чому ти кудись пропадаешь і нічого мені не повідомляєш? Чи не вважаєш належним заспокоювати мене? Що мені думати? Пропав кудись чи дійсно на роботі? А може розважаєшся з кимось? Чому не можна подзвонити мені і повідомити, що все в порядку? Чи у тебе телефон відбирають?
– Тобі щось не подобається? Не влаштовує, що я живий повернувся додому? Чому ти весь час ставиш мені якісь питання? І з чого мені необхідно кожну хвилину перед тобою звітувати? Підозрюєш в чомусь, так надай мені факти, з якими не посперечаєшся. А не свої здогадки, від яких мене вже нудить.
– А не боїшся, що в один прекрасний день я так само зникну і кілька днів на зв’язок виходити не буду?
– Не боюсь, на мене не діють твої прийомчики. – З насмішкою сказав він. – Гроші на стіл, а сама йди куди хочеш.
– Які гроші?
– Як які? Які я тобі давав на особисті витрати, там пристойна сума зібралася, думаєш я не рахую нічого?
Гроші ніякі я йому, звичайно, не повернула. Але після цих слів у мене зникло будь-яке бажання продовжувати жити з цією людиною. Ех, повернути б час і Сергійка, який любив мене і переживав по-справжньому. А зараз у нього своя сім’я, зі мною спілкується як зі знайомою і нічого більше.
Фото ілюстративне спеціально для Особлива
