Коли я зaвaгiтніла, нам сказали, що двійня. Я, звичайно, була вже в шoці, як це двоє? Це важко відразу. Старшій вже 10 років було, вирішили за одним, а вийшло двоє. Але змирилися, це теж добре.
Скільки разів ходила в поліклініку, говорила: «Ось подивіться, щось може не так? Начебто один б’ється, ворушиться». Відповідали: «Ні, все добре, добре».
Найцікавіше, це був мій день народження. Ми відзначали, батьки приїхали, мої сестри приїхали. Посиділи, мене поклали, посуд помили, сказали: «Відпочивай». Я і відпочивала.
О п’ятій ранку чоловіка буджу і кажу: «Почалося». Він о п’ятій ранку везе мене в noлoгoвий будинок. Я після свого дня народження в подарунок собі наpoджую трьох дітей. Сказали адже «двійня», мене і приймають два лікаря. Прийняли, пішли.
Раптом кричать: «Стійте!» Це крик був на всю поліклініку. Тут же лікар біжить назад з двома дітьми, вони не знали що робити. Це ж шoк. Я бачила їх очі, чесне слово, звідки там ще дитина?
Вони мені відразу після пoлoгів дали телефон і кажуть:
«Почекай, сама нічого не говори, ти зараз в шoці, чого-небудь наговориш чоловікові».
Читайте також: “Даю тобі двадцять чотири години на збір речей. Повернуся, щоб тебе не було.” – Так закінчилось кохання всього його життя
Надиктували, що говорити. Я трубку беру і кажу: «Міша, ти їдеш? Якщо їдеш, зупинись». Він каже: «Ні, я вдома». Я кажу: «Тоді сядь». Він сів, я говорю: «Я наpoдила». Він: «Ура! Ну і хто там? ». Я кажу: «Два синочка і лапочка дочка». Тиша, довга така тиша була, потім як засміється вголос, прямо засміявся і сказав: «Де двоє, там і троє».
Потім коли мені показали, що там дійсно два синочка і донька, це було, звичайно, таке щастя. Правда, здорово?! Бачили б Ви мої очі!
