Християнська історія для дітей: “Притча про весну”. Весна приходить для кожного по різному і поселяється в душі незалежно від пори року

Знову прийшла весна і ліс ожив. Запахло талим снігом і квітами Повітря наповнилося веселим щебетом. Збуваються наші мрії. Прокинулося від зимового сну все живе: звірі птахи і дерева.

Клен: Доброго дня, друзі!

Ліщина: Тобі теж.

Вишня: Вітаю.

Кущ: Щасливого щоранку.

Ясен (до Вишні): О прекрасна подруго, я прокинувся пізніше, але помітив з першого погляду прекрасний профіль ваш!

Вишня (до Ясена): Вітаю весну, тому й вирядилась.

(До всіх) Всі вже виспалися?

Відсвяткуймо відродження весни і вічного…

Кущ: Щастя!

Вишня: Вірно!

Клен: Дивіться, Дуб дрімає!

Вишня: Він вічно відсипається всю весну.

Клен: В дуба поганий настрій.

Ліщина: Таких тонкощів торкаєшся.

Ясен: Просто поспати подовше подумав.

Ліщина: Тицьни тихенько товстуна.

Кущ: Або щипни.

Вишня (до Дуба): Вставай, весна!

Дуб (спросоння): Скільки…

Кущ (стурбовано): Що, що?

Дуб: Скільки можна сіпати свого сусіда? Спіть!

Ясен: Прокидайся, прокидайся, прийшла прекрасна пора!

Дуб: Ні, спокійно стану спати скільки схочу.

Снилося: сніги скресли, сонце світить, солов’ї співають.

Ясен: Повідкривай повіки, побачиш прекрасніший пейзаж: потічки потекли, птахи прилетіли, проліски проростають…

Кущ: Щиглики щебечуть…

Ліщина: І так тепло-тепло!

Дуб: Ні, спатиму. У снах світ спокійніший.

Клен: Досить дрімати, дорожи днем! Доспишся до дров!

Дуб (розплющуючи очі): Ой, від цих слів стало страшно спати.

Ясен: Переконали!

Дуб: Спасибі. (Оглядаючись навколо) О, справді сонце, солов’ї і е-е-е…

Кущ: Щастя! Якими б привабливими не були сни, а життя все ж прекрасніше.