– Відчуваю, що з сином відбувається щось! – розповідає пенсіонерка Галина Іванівна. – Щось явно не те. З місяць вже! У свята він приїжджав до нас з онуком. Я момент вловила, відвела його в бік, і кажу – розповідай! Знову Аліна щось накоїла, так? Він спочатку, звичайно – ні, нічого, все гаразд! Але потім я все-таки дізнався у нього: Аліна подала на аліменти! У шлюбі, уявляєш! Я навіть і не знала, що так можна. Думала, аліменти тільки розвлучені чоловіки платять.
Синові Галини Іванівни, Василю, тридцять три роки. Дружина його, Аліна, на п’ять років молодша, є дворічний малюк. Чесно кажучи, Аліна не подобалася Галині Іванівні з самого початку: приїжджа, ні кола ні двора, до заміжжя кімнату орендувала на двох з подружкою. Нічого в цьому страшного, звичайно, немає, квартира була у Василя, в ній зараз і живуть.
Але все-таки ні-ні та й приходять думки і те, що хитра провінціалка добре прилаштувалася, заміж вийшла не за чоловіка, а за квадратні метри. До того ж Аліна виявилася неймовірною марнотраткою.
У економної Галини Іванівни в голові не вкладається, навіщо кожен місяць купувати собі нові туфлі і сукні, навіщо потрібен п’ятий пуховик і третя дублянка, і як можна за стрижку на довге волосся віддати тисячу гривень. Просто кінці підрівняти! Тисяча! Це ж половина пенсії.
– А ти звідки знаєш, за скільки вона стрижеться? – запитують Галину Іванівну подруги. – Це тобі син доповідає?
– Ні! Просто вона якось раз назвала салон в центрі, в якому постійно стрижеться. Ну, я залізла і подивилася ціни, що такого-то? Їй я нічого не кажу. Просто мовчки переварюю це все.
Ну да, у молодих інші потреби, і гроші на всі свої примхи Аліна раніше витрачала свої. У сенсі, сімейні. Галині Іванівні шкода сина: заробляє один, працює багато, а все як у прірву. Загалом, полюбити невістку, зрозуміти її та подружитися з нею у Галини Іванівни так і не вийшло. Та й Аліна з самого початку на зближення не йде, все мовчки, в очі не дивиться, сама ніколи не дзвонить, всім виглядом демонструє, що свекруха для неї ніхто, чужа людина.
Два роки тому у Васі й Аліни народився син, і Галина Іванівна думала, що на цьому грунті з невісткою вони стануть ближчими. Але ні. Дива не сталося. Онука Галині Іванівні пару раз на місяць привозить показати син, а з Аліною вони бачаться тепер ще рідше, ніж раніше.
– Як вони там живуть, я і не знаю особливо, – розповідає Галина Іванівна. – Уявляю тільки, що з грошима туго зараз. Аліна в декреті сидить, на дитину вже нічого не отримує, а жити вона звикла на широку ногу. З грошима вона абсолютно не вміє поводитися, тому син їй їх і не дає. Сам купує продукти, речі, платить комуналку. Аліна незадоволена, звичайно, всім розповідає, що чоловік їй на засоби гігієни грошей не дає. Навіть сестра моя, Васіна тітка, в курсі … Але він їй сам все купує за списком, що потрібно! .. А грошей їй скільки не дай – завтра все одно нічого не буде … Вона декретні гроші всі спустила ще до народження дитини, уявляєш! Там такі гроші були, а пішли не зрозуміло на що! .. В результаті низка грошових скандалів в сім’ї сина закінчилася тим, що невістка подала на аліменти на себе до трьох років і на дитину.
– Така ганьба, виконавчий лист в бухгалтерію прийшов, тепер на роботі всі все знають, перешіптуються, фу … Син засмучений і пригнічений, звичайно … Ось же гнила дівка Аліна, а! Живуть в його квартирі, на всьому готовому, не працює, по дому теж не перепрацьовує. А тепер ось таке викинула …
***
– Слухай, як ти зважилася? – запитує у Аліни близька подруга. – Аліменти в шлюбі, треба ж … Це ж скандал! Невже по-хорошому – зовсім ніяк?
– По хорошому? – злиться Аліна. – А ти коли-небудь просила у чоловіка засоби гігієни купити по-хорошому? Пояснювала йому, чому потрібні відразу дві пачки, різних? Для чого потрібні щоденні? Морщишся, неприємно навіть слухати? А я кожен місяць це все пояснюю заново. Яке? Дістало, вистачить вже! Не хоче давати грошей в руки – нехай платить офіційно, бо утримувати дитину та дружину в декреті він зобов’язаний по закону … Це буде моя подушка безпеки! І синові буду збирати з цих грошей на майбутнє – на освіту або квартиру. А то з таким татом залишиться ні з чим …
Аліменти в шлюбі – соромно, як вважаєте? Перший крок до розлучення? Нормальний чоловік такого не переживе? Адже це дійсно ганьба на роботі як мінімум, і взагалі удар по достоїнству. Якщо немає мети розлучитися – так не можна. Треба домовлятися по-доброму, або терпіти, або заробляти якось самій?
А може, все ж аліменти з чинного чоловіка – хороший інструмент впливу на совість, і взагалі спосіб домовитися? Нехай віддає якусь частину зарплати, яку повинен за законом, ось і все. І йому простіше, і дружина тепер буде задоволена.
Фото ілюстративне з вільних джерел
