До одруження ми зустрічалися три роки, і навіть два з них жили разом. Ніби в стосунках було усе гаразд і нас обох усе влаштовувало. Тож, як тільки вдалось відкласти потрібну суму грошей на весілля, я освідчився коханій. Півроку пішло на підготовку. Зіграли шикарне весілля. І все начебто добре, але потім почалося найцікавіше.
І місяця не минуло як відіграли музики, як вона звільнилася з роботи. Причому мені про це нічого не сказавши. Просто в один з днів вона не пішла на роботу. Зрозуміло, що мені було цікаво в чому справа. У відповідь почув, що вона вже давно написала заяву і вже навіть два тижні відпрацювала. Ну добре. Я прийняв це. Тим більше з фінансами у нас проблем не було, маєї зарплати цілком вистачало, а куди і на що вона витрачала свою – я навіть не знав. Далі було ще веселіше.
Одного вечора повернувшись з роботи я планував повечеряти, але виявилось, що холодильник був порожній. На моє запитання вона відповіла підвищеним голосом: «Я в кухарки не наймалася і взагалі мені набридло готувати. Я і так тобі два роки готувала. Тепер твоя черга.”
Я тоді промовчав, моло чого у неї настрій поганий, перебіситься. Минув уже тиждень, я готую собі сам. Я б і не скаржився, але я просто не встигаю готувати. Працюю допізна, так вона ще й з’їдає все за день. Знайшов вихід. Став замовляти собі готові обіди на роботу. Ну там не тільки обіди, а на весь день тобі привозять їжу.
З дружиною ми в підсумку розлучилися через рік. Вона так нічого і не хотіла робити, просто лежала цілими днями і дивилася телевізор, або в телефоні. Знаєте з таким виглядом, ніби все, життя вдалося! Ось я і не витримав. Зараз живу сам. Але готовою їжею досі харчуюся. Настільки мені це сподобалося. Не парюся взагалі ні про що. Один раз в місяць вибрав собі програму харчування і все. А в квартирі так само раз в місяць прибиральниця наводить лад, оскільки додому я приходжу тільки переночувати.
Фото ілюстративне – Goalcast
