І так шкода мені стало цього чоловіка, що я повела його від дружити і трьох дітей: – Олексію, чому у Вас завжди такий скромний вибір? Вдома напевно дружина балує? І пиріжки вчорашні для неї напевно берете? – Та де там балує. Економлю, дружина всю зарплату відбирає, до холодильника взагалі не підпускає, тому пиріжки мені на вечерю

З Олексієм ми познайомилися на роботі. Ми працювали на заводі – я в їдальні, а він робітником. Кожен день він приходив до нас на обід. Олексій мені відразу сподобався, тому я стала за ним спостерігати. Був він завжди скромним, спокійним, до всіх доброзичливий. Нарікань по роботі на його адресу теж не було чутно.

Як столовский працівник, я звичайно, оцінювала, що він їсть і скільки. З його вибору я розуміла, що Олексій обмежує себе в харчуванні, часто бере вчорашні пиріжки зі знижкою. Одного разу я не витримала і запитала: – Олексію, чому у Вас завжди такий скромний вибір? Вдома напевно дружина балує? І пиріжки вчорашні для неї напевно берете?

– Та який, там балує. Економлю, дружина всю зарплату відбирає, до холодильника взагалі не підпускає, тому пиріжки мені на вечерю.

– А до холодильника чому не пускає?

– Там все для дітей не для мене, каже.

Після цієї розмови, мені так шкода його стало і з наступного дня я потихеньку стала його підгодовувати, порції робити трохи більше, щось з собою давала. Він, звичайно, помітив мою увагу і турботу і запропонував ввечері проводити мене додому.

Додому ми пішли пішки, прогулялися. Багато розмовляли, стали ближче пізнавати одне одного. Чим більше ми спілкувалися, тим більше я розуміла, на скільки це прекрасна людина! Коли ми дійшли до мого будинку, я запросила його на чай. Вдома познайомила його зі своїм сином, Петром. Вони відразу знайшли спільну мову. Видно, що у Олексія великий досвід в спілкуванні з дітьми, адже у нього їх троє і старша дочка вже подарувала онука! З онуком можна сказати, четверо!

Ми почали зустрічатися, в Олексія я бачила тільки позитивні сторони і звичайно закохалася. Він часто мені розповідав, яка в нього ситуація вдома. Живуть вони з дружиною в різних кімнатах, зарплату у нього відбирають відразу. Дружина не працює, за будинком не стежить. Якщо в будинку є якісь продукти, то це дітям, навіть фрукти, які він купив і приніс додому з рук видирають.

Я розуміла і бачила, що Олексію потрібна любов, турбота і всього цього в його родині не було, я давала це з повна! Незабаром я запропонувала йому переїхати до мене і він не роздумуючи погодився. Так, я вкрала чоловіка з сім’ї і Ви мене напевно будите засуджувати! Але совість мене не мучить, він там нікому не потрібен був. З нього тільки зарплату вимагали і більше ніяких прав він не мав.

А зі мною він розцвів, жити захотів, навчився знову радіти життю. Багато часу проводить з моїм сином, думаю Петя скоро почне називати його татом. Олексій подав на розлучення і хоч квартира у них була не велика, він планує її розділити навпіл з дружиною. А нам скоро знадобиться розширення, т.к скоро у нас з’явиться малюк!

Думаю шлюборозлучний процес буде складний і квартиру ділити буде не просто, але ми впораємося, я впевнена! Дружина колишня, бій – баба – їй руку простягни, а вона до ліктя відтяпає, тому за квартиру буде боротися до останнього. Але це ми ще подивимося.

Фото ілюстративне з вільних джерел